Добру школу Ви пройшли, пане Васию, - пригадується більшовицьке: "Родина в опасности!" А в чому причина такої скупості пані Людмили? Чи всохли джерела її доходів, чи розтринькала виділені на рік кошти, чи це результат піарного планування і область жила не по доходам?
Те, що ми маємо сьогодні, започаткував Генеральний секретар ЦК КПРС Горбачов. СРСР перебудували комуністи. Минулого не повернете, що з воза впало, те пропало. Де взяти кошти для націоналізації стратегічних галузей? Адже лозунг "грабуй награбоване!" сьогодні не пройде. Та й навіщо це робити, - щоби знову все закінчилося перебудовою та новим Горбачовим? Те, що відійшло в минуле, вже ніколи не повернеться. Треба думати не про повернення назад, а про те, як жити далі. В багатій Німеччині пенсійний вік і для чоловіків і для жінок - 67 років! Якщо в Україні повернути пенсійний вік, то на одного працюючого буде 4 пенсіонери та ще по стільки ж школярів, студентів та мамок з дітьми. Тоді наше життя стане багатшим? Ви цього добиваєтеся?
Окрім непрофесійності, більшості українців притаманні багато всяких"не...", що робить нашу націю в цілому не надто привабливою і бідною. Чому б "Просвіті" не взятися за викорінення негативних рис українського менталітету і наблизити наш народ до розвинутих, просвічених і багатих народів?
Для молодих та працюючих - все більш-менш зрозуміло. 1. А що можете порадити, окрім депозитних вкладів в банках, сьогоднішнім пенсіонерам? 2. Де в Чернігові знаходиться "ПЗУ Україна"?
Про все це треба було думати до того, як переходили від планової економіки до ринкової. Плюхнулись в ринок, як "кур во щи", а тепер потилиці чешемо, методом тика пізнаючи, що таке ринок і з чим його їдять. При плановій економіці Чернігівщина поставляла картоплю аж на Урал і це було вигідно та прибутково, бо ставку робили не на одноосібних дядька чи тітку з лопатою, що вирощують не товарну пересортицю, а на крупнотоварного механізованого виробника, собівартість картоплі в якого була мізерною. Може надієтесь, що з підписанням угоди про вільну торгівлю Європа купить дядькову вироджену пересортицю? Та вони поросятам своїм її не дадуть, а нам привезуть свою, європейську. І що тоді робитиме одноосібний наш дядько зі своєю картоплею? Плюхнулись в ринок, а тепер плюхаємся в Європу, особливо не задумуючись як це зробити з розумом. І чи доросли ми до Європи, чи зможемо своїми товарами конкурувати з нею на рівних? Чи потрібні Європі наші товари? Чи не задавить вона нас своїми товарами?
В Ізраїлі не було і немає такого етнічного, конфесійного та ідеологічного різномаїття, як в Україні. Євреї за свою державу дійсно боролися і будували свою державу з нуля. А нам незалежність та самостійність звалилася зверху на вже фактично готову державу. Замість того, щоб зробити люстрацію, провести чистку і перебудувати тоталітарну УРСР на принципово іншу, демократичну, ви привели до влади секретаря ЦК КПУ з ідеології, головного в Україні пропагандиста комунізму та тоталітаризму і отримали державу гібридну. І сьогодні ця людина нам ще й Конституцію пише.
Українкість Василя Федоровича обмежена невеликим колом громадян України, що носять шаровари та вишиванки, і минулим. В.Ф. не враховує ні етнічної, ні конфесійної, ні політичної різноманітності людей, що живуть в Україні, ні атомізацію народу, ні нівелюючу різномаїття глобалізацію. Пошуки чогось корисного в минулому, намагання повернути дещо з минулого в сьогодення свідчить про нерозуміння ходу історії та розвитку цивілізації. Те, що відійшло в небуття, вже ніколи не повернеться. Минуле має лише пізнавальне, освітнє значення, якби там було щось варте і потрібне сьогодні, воно б вижило і збереглося.