Треба ж якось обмежувати розгул автомобілізації в Україні. Якби я був Президентом, то включив би у вартість легкового автомобіля: 1. Окрім утилізаційного ще й екологічний збір, адже бляшанки з гайками - головні забруднювачі повітря. Це вони змінюють клімат на гірше. 2. Вартість будівництва автодоріг. Адже вони будуються для бляшанок з гайками, а не для пішоходів. Тому будівництво їх за кошти держбюджету, тобто пішоходів, не логічно. 3. Суму збитків за смерті та каліцтва на дорогах. За рік до 5 тис. смертей і до 40 тис. каліцтв.
На автомобілістів ввів би такі місцеві побори та збори, наприклад, за паркування на прибудинкових територіях та тротуарах, щоби бляшанка з гайками перетворилася з засобу пересування на предмет недоступної для більшості громадян розкоші. Кризисного 2010 року в Україну завезли бляшанок з гайками на 12 млрд. доларів. Якби ці кошти залишилися в Україні, то ні кризи, ні падіння гривні не було б і не треба було б залізати в борги перед МВФ.
Нікого розстріляти я не пропоную. Навпаки, живіть і радуйтесь тому, що наперебудували. При такому могутньому стартовому потенціалі ( 7-ме місце у світі по ВВП в і990 році, і це при тому, що тоді у нас послуги до ВВП не зараховувалися ) перебудована Україна опустилася на африканський рівень, в рази знизилавиробництво товарної продукції і перетворилася в суцільний торгово-розважальний регіон, живе в борг з постійно протягнутою рукою. Чернігів - яскравий приклад перебудови.
А Ви хіба задоволені тим, що сталося з Україною? Всіх собак на Рух я не вішаю, але співучасником вважаю. Мені здається, що Рух використали в своїх інтересах інші сили. Використали і відсторонили.
З державною монополією на горілку згоден. Навіщо віддавати в приватні руки такі шаленні доходи, коли в державі ні на що коштів не вистачає? Та й треба мати на увазі, чим середньостатичний українець відрізняється від середньостатичного європейця: Українець за рік заливає в пельку 20 літрів горілки і 0.5л вина, а європеєць за рік випиває 40л вина і 0.5л кріпких напоїв. І на ці співвідношення держава мала б якось впливати. Якщо ми хочемо стати європейською нацією. Бо вони ж нас за п'янчуг вважають.
50 років тому Чернігівшина і вся Україна були на під'йомі, а з отриманням незалежності вже більше двадцяти років стагнує та деградує. За десять років правління Щербицького В.В. сільгоспвиробництво в Україні виросло вдвічі, а промислове - вчетверо. В 1990 році в колгоспі ім. Войкова ( М.-Коцюбинське) КРхудоби було більше, ніж сьогодні у всьому Чернігівському районі. Оце такі результати рухівської перебудови.