Санта Клаус

Історичні корені походження Санта Клауса йдуть далеко в глибину століть. Санта Клаус якого ми сьогодні знаємо об'єднує в собі безліч легенд та історій, що зазнали з часом деякі зміни.
Прототипом Санта Клауса християнського часу став Ізмірський єпископ Микола (місто Ізмір зараз належить Туреччині). Єпископ Микола жив у 4 столітті нашої ери. Він був дуже заможний, великодушний і просто обожнював дітей. Часто він робив подарунки бідним дітям. Легенда свідчить, що подарунки Микола передавав або підкладав у вікна.
Пізніше Микола був канонізований і тепер у християнському світі він відомий як Святий Микола Угодник.
У Православній церкві Святий Микола вважається покровителем мандрівників.
На протестантських територіях центральної та північної Німеччини Святий Микола пізніше став відомий як Weinachtsmann. У Англії його стали називати Папа Різдво (Father Christmams). Святий Миколай проклав собі дорогу до Сполучених Штатів з Датськими іммігрантами і вже там його стали називати Санта Клаусом.
У північно-американській поезії та образотворчому мистецтві Санта Клаус з його білою бородою, червоним жакетом і шапкою з пумпоном з'являвся в ніч перед Різдвом на санях, запряжених оленями, спускався в будинок через трубу і залишав подарунки в панчохах, які діти вивішували біля каміна.
Діти завжди хотіли знати звідки він приїжджає і де проводить цілий рік до Різдва і де ж він бере подарунки. З цих питань виросла легенда про те, що Санта живе на північному полюсі, там же де й розташовується його склад подарунків.
Але в 1925 році на Північному Полюсі ще не було пасовищ оленів і газети повідомили, що Санта Клаус насправді живе у Фінській Лапландії.
Пагорб який розташований прямо на східному узбережжі Фінляндії нагадує вуха кролика але насправді є вухом Санта Клауса, яким він слухає як ведуть себе діти з усього світу. У Санти є помічники, це група ельфів, котрі мають власну історію в Скандинавських легендах.

Дід мороз

За старих часів слов'яни вірили, що від бід і нещасть людей оберігають духи предків. І щоб вони стали добросердими, їх потрібно умилостивити. Для цього взимку влаштовували колядки. Колядники одягалися як можна страшніше: шуби навиворіт, маски."Духи" стукали у вікна, і люди виносили їм подарунки, частування. Найстрашніший з колядників називався Дід. Його і вважають древнім прообразом сучасного Дідуся Мороза. Більше схожий на нашого Діда Мороза казковий персонаж Морозко (він же в більш пізніх версіях - Мороз Іванович, Мороз - Червоний ніс).
Це Дух Зими - строгий, іноді злий, сварливий, але справедливий. Добрим людям благоволить і обдаровує, а поганих може і заморозити своїм чарівним ціпком.
Конкретне ім'я у цього персонажа з'явилося не відразу. Називали дарувальника і Дідусь Микола, і Старий Рупрехт (персонаж з німецької традиції), добрий Морозко.Але поступово своє місце біля ялинки міцно зайняв Дід Мороз. Поступово зі злого персонажа, яким батьки лякали дітей, Мороз перетворюється в доброго чарівника, володаря зимового лісу, що створює зимове свято. І понині всі знають, що живе Дід Мороз в лісі і дружить з лісовими звірами і птахами. Спочатку шуба його була синьої.
Зараз Дід Мороз найчастіше приходить у червоному костюмі. Поява Снігуроньки зводять до старовинної казки. Вона символізувала зміну зими і літа. Завдяки опері Н.А. Римського-Корсакова "Снігуронька" казковий персонаж отримує широку популярність. І Дід Мороз, і Снігуронька (визнана онукою Дідуся) стають персонажами віршів і картинок про Зиму, неодмінними учасниками новорічного дитячого свята.

* * *
Отже, походження російського Діда Мороза суттєво відрізняється від європейського Санта Клауса. Якщо Санта Клаус був реальною історичною особою, яку за добрі справи звели в ранг святих, то російська Дід Мороз - скоріше язичницький дух, персонаж народних повір'їв і казок.
Незважаючи на те, що сучасний спосіб Діда Мороза сформувався вже під впливом європейського новорічного персонажа, більшість характерних рис росіян залишилося. І до цього дня російський Дід Мороз ходить в довгій шубі, валянках і з палицею. Він вважає за краще пересуватися пішки, по повітрю, або на санях, запряжених трійкою жвавих коней.

Як звуть Діда Мороза у різних країнах світу

Австралія, США - Санта Клаус. Американський дідусь носить ковпачок і червону курточку, палить трубку, подорожує по повітрю на оленях і входить в будинок через трубу. Австралійський Дід Мороз такий же, тільки в плавках і на скутері (чи знаєте, жарко першого січня в країні кенгуру)

Австрія - Сильвестр

Алтайський край - Соок-Таадак

Англія - Батечко Різдво

Бельгія, Польща - Святий Миколай.

Греція, Кіпр - Святий Василь

Данія - Юлетомте, Юлеманден, Святий Ніколас

Західні слов'яни - Святі Мікалаус

Італія - Бабо Наттале. Крім нього, до слухняних дітей приходить добра фея Бефана (Ла Бефана) і дарує подарунки. Пустунам ж дістається вуглинка від злої чарівниці Бефани.

Іспанія - Папа Ноель

Казахстан - Аяс-ата

Калмикія - Зул

Камбоджа - Дід Жар

Карелія - Паккайне

Китай - Шо Хін, Шен Дань Лаожень

Колумбія - Папа Паскуаль

Монголія - Увлін Увгун у супроводі Зазан Охин (Снігуронька) і Шини Жила (хлопчик-Новий рік). Новий рік в Монголії співпадає з святом скотарства, тому Дід Мороз носить одяг скотаря.

Нідерланди - Сандерклаас

Норвегія - Ніссе (маленькі домовики). Ніссе носять в'язані ковпачки і люблять смачненьке.)

Росія - Дід Мороз, Дід Тріскун, Морозко та Карачун в одній особі. Він трохи суворий на вигляд. Носить шубу до землі і високу шапку, в руках у нього крижана палиця і мішок подарунків.

Румунія - Мош Джеріле

Савойя - Святий Шаланд

Узбекистан - Корбобо і Коргиз (Снігуронька). У узбецькі кишлаки в новорічну ніч верхи на ослові в'їжджає «сніжний дідусь» в смугастому халаті. Це і є Корбобо.

Фінляндія - Йоулупуккі. Таке ім'я йому дане не дарма: «Йоулу» означає Різдво, а «пукки» - козел. Багато років тому Дід Мороз носив цапову шкуру і подарунки розвозив на козлі.

Франція - Дід Січень, Пер Ноель. Французький «Дід Січень» ходить з палицею і носить крислатого капелюха.

Чехія - Дід Мікулаш

Швеція - Кріса Крінгл, Юлніссан, Юль Томтен (Йолотомтен)

Японія - Одзі-сан