Уряд Віктора Януковича не заперечуватиме проти підвищення Росією на 10% ціни на природний газ, що постачатиметься до України наступного року, – такий висновок напрошується з недавнього виступу міністра економіки Анатолія Кінаха у Харкові.
Фактично весь пафос виступу міністра було спрямовано проти пропозиції заступника секретаря Ради національної безпеки та оборони України Юрія Продана про розгляд питання щодо підвищення тарифів на транзит російського газу газотранспортною системою України у відповідь на наміри Росії збільшити ціни на газ для нашої країни. За словами Анатолія Кінаха, Кабмін не розглядає питання підвищення тарифів на транзит газу у відриві від питань енергетичної безпеки та підтвердження іміджу країни як надійного транзитера енергоносіїв до Європи.
Бігме, це показне побоювання втратити обличчя України перед Європою здатне розчулити до сліз. Наче воно ще не втрачене через постійні кніксени уряду перед «старшим братом», через Новобогданівку, Ожидів і Бровари, через відродження азаровщини у податковій сфері, через задушливий для іноземного капіталу інвестиційний клімат, через тотальну корупцію у владі...
Тим часом власна газотранспортна система – це нині, на жаль, чи не єдина можливість спротиву України енергетичному шантажу. Не дарма ж у Кремлі сплять і бачать українську ГТС у лапах двоголового. І європейське співтовариство, що й саме потерпає від сваволі газового монополіста, далебі, зрозуміло б незалежницьку позицію України – якби ж вона раптом народилася...
Та де там – не образити б, крий Боже, вельмишановного «Владім-Владімча»... Тому й мовчки облизнемося вже вкотре, намагаючись не думати про те, як ударить чергове підвищення Росією ціни на газ по наших старих батьках і по молодих українських сім’ях. А для солідності ще й накажемо своєму міністру з реноме найрозважливішого політика гарненько пройтися по так званій публічності газового питання, з якою носиться ота опозиція. «Такі складні переговори, як питання, пов’язані з енергетичною безпекою, бажано вести без зайвої політизації та не перетворювати на елемент поточної політичної ситуації», – з докором наголосив у виступі А.Кінах.
Між іншим, ці слова міністра економіки дивним чином збігаються з недавніми заявами міністра палива та енергетики Юрія Бойка про бажання вести українсько-російські переговори щодо ціни на газ у закритому режимі, без публічної дискусії, бо це ж, бач, «професійні питання».
Але тим-то й прагне громадськість відслідковувати ці переговори крок за кроком, що вже навчена, як ці «професійні питання» вирішує «команда проффесіоналів». Звичайно, техніко-економічні аспекти мають залишитися за фахівцями, тоді як соціально-економічні наслідки газових домовленостей хвилюють кожного громадянина.
--------------------------------------------------------------------------------
Чи не час запитати «проффесіоналів»: чому, коли геологи ледь не щотижня повідомляють про відкриття нових нафтогазових покладів як не на Буковині, то на Сумщині, як не на Полтавщині, то на Харківщині, коли шельфові українські родовища Одеське та Штормове порівнюють за потужністю ледь не з Кувейтом – чому міністр економіки продовжує сумно констатувати «ми споживаємо 75-80% імпортного газу, і в цьому контексті ми дуже залежні від кон’юнктури зовнішнього ринку»? Спитати, що робиться чи не робиться урядом для зниження цієї ганебної залежності – коли вже міністр Кінах згадав про енергетичну незалежність...
--------------------------------------------------------------------------------
Автор: Марко Повстанець
Народне Слово
