Сто років тому Російська імперія у складі якої булаі Надніпрянська Україна зробили перший крок до демократії – обрали „Государственную Думу” першого скликання, яка проіснувала лише 72 дні з квітня по червень 1906 року. Перша спроба утворення в Російській імперії схожого на законодавчу гілку влади органу було наслідком проголошення царського „Манифеста 17 октября”, яким імператор Микола ІІ намагався збити революційні настрої в суспільстві.
На початку ХХ століття розвиток економіки вимагав інших форм регулювання суспільних відносин. Судіть самі.
З 1865-1900 рік в на теренах України залізнична мережа зросла у 37 разів. У 1900 році добувалося понад 110 млн. т кам’яного вугілля, понад 14,4 млн. т чавуну, що складало більше половини його загальноімперського виробництва. Це створювало об’єктивні умови загострення політичної боротьби не тільки за економічну і демократичну свободу, але й обумовлювало формування потужних національних рухів.
Вибори до „Государственной Думы” не були загальними і прямими. Права обирати були позбавлені жінки, молодь до 25 років, військові. Виборам на теренах Чернігівської губернії передували єврейські погроми, організовані чорносотенцями за сприяння губернської влади. Як зазначав в своїй автобіографії, обраний від Чернігівщини членом Думи 1-го скликання, І.Л.Шраг: „На виборах до Думи „ліві” одержали гору, чому сприяли по городах – євреї, по селах і на губернському виборчому зібранню – селяне; праві були побиті, до Думи пройшли тільки ті, яких бажали селяне: спілка їх з лівими рішила справу.” Не дивно, що в історію перша Дума увійшла під назвою „Дума народного гніву”.
У Думі вперше легально сформувалася українська парламентська громада, яка налічувала 45 осіб (склад Думи біля 500 депутатів). ЇЇ лідером було обрано Іллю Людвіговича Шрага, присяжного засідателя (адвоката) з Чернігова, який народився в містечку Седнів 23 серпня 1847 року у родині вихідця із Саксонії, який служив лікарем у маєтку поміщиків Лизогубів. На жаль, сьогодні дехто з його земляків може сплутати його з кіношним німецьким пастером Шлагом (артист Р.Плятт) з відомого телесеріалу „про війну і німців”, і не знають про Л.Шрага, який віддав своє життя служінню справі національного визволення українського народу.
До речі, вже сто років тому в „Государственной Думе” українці домагалися автономії України, широкого місцевого самоврядування, запровадження української мови в школах, судах, церкві, створення кафедр української мови та історії в університетах. Ілля Шраг не тільки домагався, але разом з однодумцями створив в кінці 1906 року чернігівську „Просвіту”, яка активно діяла до липня 1911 року. На відміну від багатьох сучасних обранців народу, які, здається, тільки і борються за свої привілеї і достаток, Іллі Шрагу довелося відбути за свою депутатську діяльність три місяці за гратами (з 24 травня по 24 серпня 1908 року). Крім того, його також усунули від адвокатської діяльності лише за підписання разом з 180 колишніми членами Думи першого скликання, так званої Виборзької(Фінляндія) політичної відозви до населення Російської імперії з закликом не давати солдатів до армії та не сплачувати державних податків.
У Російській імперії добре вміли „шанувати” ворогів „общего отечества”, тож не випадково 61 річницю з дня народження Ілля Шраг відзначав за гратами.
Шкода, що ні що не нагадує в м.Чернігові про борця за волю України, українського патріота, члена Центральної ради Іллі Людвиговича Шрага. Ось така подяка нащадків заступнику і оборонцю чернігівських селян. Хіба що видано на кошти спонсорів у м.Чернігові до 150-річчя його народження у 1997 році брошуру ”І.Л.Шраг. Документи і матеріали” тисячним накладом.

Сергій Соломаха