Поява в США «громадянської міліції» та «християнських патріотів», — порівняно недавнє явище. Всі вони орієнтовані на стратегію «виживання», навички життя серед дикої природи та готовність до опору владному режиму. Виявлені лише близько 1990 року, вони є лише новітнім проявом давніших праворадикальних рухів, що неодноразово з’являлися в минулому під іншими іменами.
З появою громадянської міліції антиурядовий рух одержав надзвичайно дієвий спосіб залучення більшого числа послідовників, новобранців і прихильників, які були не тільки затятими супротивниками урядового контролю за поширенням зброї, але й підозрювали адміністрацію Клінтона в створенні якогось генерального плану з відбирання зброї в громадян США й позбавлення їх головних особистих вольностей.
«Мічиганська міліція» — воєнізована організація, до якої входить 12 тисяч осіб, вважає, що американський уряд уже запустив програму з контролю над кожним мешканцем США. «Уряд уже контролює всіх нас, — пояснює Рей Саутвел, один із засновників організації та відповідальний за зв’язки з пресою. — Але якщо ти підеш проти уряду й будеш пручатися, вони спробують тебе притиснути. Ми готуємося захищати нашу свободу. Судячи з того, що діється зараз, можна припустити настання часів, коли кулі будуть коштовнішими за золото й срібло». Відповідно до цього переконання міліція, навчаючи новобранців веденню партизанської війни й навичкам виживання, готується протистояти тому, що її члени вважають планами адміністрації США: задіяти сили ООН за підтримки латиноамериканських і негритянських міських банд, щоб зламати будь-який опір. Один із засновників і командир цієї організації Норман Е. Олсон відверто заявляє: «Моя мета — не організація революції, — тому що революція прийде сама. Моя мета — заснувати Республіканський тимчасовий уряд».
В тему: Американцям почали вшивати мікрочіпи для стеження
Близько 800 інших груп громадянської міліції з подібними поглядами, що, за їхніми даними, налічують близько п'яти мільйонів американців, діють зараз майже в кожному штаті країни. Визначити хоча б приблизні масштаби цього руху досить складно — не тільки через географічну розкиданість і постійне зростання числа прихильників цього руху, але також через серйозні відмінності між двома типами міліції, які з’явилися в країні.
Перший тип — так звані «міліції, що говорять» (також відомі за назвою «міліція внутрішнього фронту»), до яких належить більшість прихильників руху. Члени цих груп у першу чергу зайняті протистоянням законопроектам із заборони володіння зброєю, а не розпаленням революції. Тому вони не схильні до якого-небудь насильства.
Другий тип — «міліції, що марширують» (або «відкриті міліції»), розділяють революційні, расистські й антисемітські погляди, властиві всьому руху американських християнських патріотів. Саме ця найрадикальніша частина руху громадянської міліції, в яку входить не більше 10 тисяч постійних її членів, гаряче вірить у загрозу захоплення Америки й тому готова до активного опору.
Серед найбільш помітних груп із числа «міліцій, що марширують» виділяється «Міліція Монтани». Ця організація поділяє ті ж незмінні революційні принципи та глибокі побоювання, що й подібні їм організації в Мічигані та по всій країні. «Контроль над зброєю — це контроль над людьми», — заявляють засновники організації брати Джон і Девід Трохмани. Понад 12 тисяч членів «Міліції Монтани» навчаються навичкам ведення партизанської війни, виживання поза містом та іншим нетрадиційним тактикам, готуючись до відбиття неминучої атаки сил федерального уряду з метою відібрання зброї й позбавлення їхнього невід’ємного права на його носіння.
У штаті Монтана є й інші групи крайнього правого спрямування, включаючи «Північноамериканську добровольчу міліцію» й організацію за назвою «Майже рай». У той час як «Північноамериканська добровольча міліція» висловлює невдоволення безладдям, влаштованим у країні урядом, і попереджає: «Нам необхідне очищення, і зробити це можна лише кров’ю», члени «Майже раю» очікують неминучого настання Армагедона.
В тему: Великий Брат пам’ятає про тебе
Група, засновником і лідером якої є ветеран В’єтнаму колишній спецназівець Бо Гритц, що був кандидатом у президенти США, також фанатично захищає право на володіння зброєю. Подібно до міліції, він також налаштований проти уряду, однак вірить в настання кінця світу. До нього він готується, накопичуючи арсенал, провізію й коштовні речі, а також навчаючи рекрутів веденню партизанської війни й виживанню поза містом.
Безпеку забезпечують елітні команди СПАЙК, які, на думку одного добре обізнаного спостерігача, мають стільки ж спільного із групами громадянської міліції, скільки й спецподрозділи збройних сил США («Зелені берети») з «вояками на вихідні» з місцевої національної гвардії.
На півдні країни, у штаті Техас, група «Велика зірка» заявляє, що має у своєму розпорядженні цілу дивізію озброєних послідовників, причому окремі підрозділи бойовиків розміщені в північній частині штату, а також у штатах Оклахома й Нью-Мексико. Техаська «Конституційна міліція» оголосила, що має у своєму розпорядженні тисячі прихильників і філії в сорока інших штатах. Третя міліція, відома за назвою «Республіка Техас», вважає, що приєднання штату Техас в 1845 році було незаконним і тому США не мають ніякої законної влади над цим штатом.
Міліцію Індіани (Indiana Militia Corps) спостерігачі описують як воєнізовану організацію, що протистоїть законопроекту про контроль над зброєю. Члени цієї організації гордо заявляють, що «втомилися від насильства й грабежів з боку зграї бандитів, що очолюють федеральний уряд», і погрожують взяти владу у свої руки.
Слід зазначити, що члени всіх цих груп не є «професійними революціонерами». Проте вони вважають себе «солдатами народної міліції», звичайними громадянами й патріотами, спадкоємцями традицій американської революції, готовими негайно узятися до зброї для захисту своїх прав.
Хоча рух цивільної міліції — явище порівняно недавнє, його коріння можна знайти в русі Posse Comitatus (від лат. «Могутність країни»), організованому в 1970 році, та його пізнішому варіанті — групі «Патріоти Арізони», створеної в 1980 році. Ці дві групи відкидають будь-які форми правління вище окружної влади й навмисно ігнорують існування федерального прибуткового податку та податку штату, а також не визнають існування Федеральної резервної системи та верховенства федеральної службової системи над місцевими судами.
Нове покоління «Патріотів Арізони» продовжує кампанію їхніх попередників. У своїх нічних радіопередачах на коротких хвилях лідер «Патріотів» Вільям Купер закликає членів організації рішуче протистояти встановленню «нового світового порядку», що здійснюється за допомогою таких організацій як ООН, Генеральної угоди з митних тарифів і торгівлі та інших.
В тему: Партія Білого Народу створюється у Неваді
Однак було б помилкою розглядати рух громадянської міліції лише як озброєні антифедеральні групи або екстремістські рухи з відмови від сплати податків. Цілі й мотиви цих груп включають широке коло антифедеральних і бунтарських поглядів поряд з расистською нетолерантністю, захованих під благовидністю релігійних вчень. Всі ці групи пов’язані між собою загальними рисами, властивими руху християнських патріотів, серед яких:
— ворожість до будь-якої форми правління вище окружної влади;
— оголошення євреїв і представників неєвропейських рас «дітьми диявола»;
— одержимість ідеєю релігійного й расового очищення США;
— віра в теорію змови, здійснювану євреями, що володіють політичною, фінансовою та інформаційною владою;
— пропаганда скинення американського уряду, або сіоністського окупаційного уряду, як його часто називають члени рухів патріотів та громадянської міліції.
Бойові статути багатьох груп громадянської міліції (переписаних і перелицьованих з військових посібників і бойових статутів армії США) та інша їхня література вільно цитують та інтерпретують Священне Писання. Один новобранець громадянської міліції розповідав в інтерв’ю про те, як проходив процес його прийняття його в ряди руху, влаштований у сільській церкві в штаті Міссурі. «Це було дивно. Все було дуже по-церковному. Уздовж ослонів стояли люди зі зброєю, гвинтівками, у деяких були пістолети. Ми всі встали й пішли до вівтаря. Нам сказали, що все це частина ритуалу присвяти в «Солдати Господа» у цій священній війні».
Сполучною ниткою між цими дуже різними групами громадянської міліції, супротивників податків, антифедералістів, релігійних фанатиків і расистів є релігійний догмат про панування білої раси, підтримуваний рухом «Християнська ідентичність» (Christian Identity), основаним на русі англо-ізраїлізму, що з'явився у Великобританії в середині XIX століття. Основним елементом англо-ізраїлізму було переконання в тому, що «десять загублених ізраїльських колін» складалися з англосаксів, а не з євреїв.
Ідеологія прихильників руху «Християнська ідентичність», вкупі зі збройним опором оподатковуванню відіграє важливу роль у доктрині Християнського патріотизму, що поділяється нині групами «міліції, що марширує». Ідеологічний спадкоємець групи Posse Comitatus з її твердими антифедеральними принципами — рух Християнських патріотів — просунувся ще далі, розробивши теологічну складову. Вона поєднує інтерпретацію Священного Писання, рух християнського єднання й теорію глобальної змови, що з’явилася наприкінці XVIII століття й мала на увазі діяльність франкмасонів, а пізніше включила в себе євреїв, міжнародні банківські інтереси та інші темні приховані сили. Рух також вірить у моральні та юридичні норми, представлені у формі «загального права», сформованого з синтезу Великої хартії вільностей, первісного варіанту статей американської конституції й Білля про права. Рух вважає паперові гроші шахрайством, визнаючи в якості прийнятних платіжних засобів лише золото й срібло.
В основі таких рухів, як «Християнська ідентичність», «Християнський патріотизм» і громадянська міліція лежить організація, називана «Арійські нації». Штаб-квартира цієї групи прихильників білого панування, антифедералістів і супротивників оподатковування розташовується у віддаленому районі на краю національного природного заповідника Кер Д'ален у Хайден Лейк, штат Айдахо. Територія в сорок акрів обнесена високим парканом. Організація була заснована в 1974 році преподобним Ричардом Гирнтом Батлером. Він був авіаційним інженером у Каліфорнії, а в Айдахо переїхав роком раніше. Під його керівництвом «Арійські нації» виконують ту ж функцію, що й «Організація визволення Палестини». Будучи об’єднуючою групою для організацій подібного спрямування, вона виконує координуючу функції. Для цього проводяться з'їзди «Арійських націй», що влаштовуються майже щороку з 1973 року. Лідер Міліції Монтани Джон Трохман, приміром, був головним доповідачем на такому з'їзді в 1990 році.
Очищення США є незмінною точкою відліку для ідеології Християнських патріотів. «Далекі народи вливаються, немов потужний потік, у кожну із земель наших предків, загрожуючи нам позбавленням нашої спадщини, культури й самої життєвої сили нашого потомства, — попереджає Батлер. — Ми знаємо, що, повернувшись до природного порядку речей, установленому нашим Отцем, ми знову знайдемо могутність, благополуччя й волю, щоб навіки встановити на землі царство справедливості».
Звертає увагу той факт, що ідеологія Християнських патріотів — суміш расизму, антисемітизму й готовність до повстання, виправдана й узаконена релігійними аргументами. Це водночас і політичний, і масовий релігійний рух. Лідери окремих груп цього руху найчастіше є церковнослужителями, як, наприклад, засновник і генерал «Мічиганської міліції» пастор Норман Олсон, лідер «Арійських націй» преподобний Ричард Батлер, а також пастор Торн Робб із «Ку-клукс-клану», які підкреслюють свої церковні звання заради додання своїм організаціям релігійного забарвлення. У статті під заголовком «Нація, що складається лише з білошкірих? Чому б ні?», преподобний Рой Б. Маскер пояснює: «На нас покладено обов’язок побудувати нові білі нації! Це веління Боже, і ми вчинимо так, як вимагає Господь! Всі священні тексти вимагають цього від нас!»
Бойовий устав «Вільної міліції» зі штату Вісконсин, типовий для даного руху, говорить: «Головне правило, що керує рухом вільної міліції, це не єдині правила та планування, а тактика децентралізації та дії. Дана настанова означає, що весь рух громадянської міліції повинен бути відданим єдиній справі й діяти з метою спільної безпеки всього співтовариства. Для уникнення конфліктів всередині руху Вільної Міліції всі його елементи мають бути організовані в систему осередків».
Джерело:
Брюс Хофман, «Рух прихильників білого панування» (скорочено) www.ultraculture.ru
| Коментарі (0) |