реклама партнерів:
Головна › Статті › Політика
Політика
До річниці більшовицького перевороту 1917 року
01-Лис-07 2575 5.0 0
В 1917 році особисто керував Жовтневим переворотом. Згодом, як народний комісар закордонних справ Троцький підписав Берестейський мир, хоч у цьому питанні розходився з Леніним, висунувши гасло — «війни не вести, миру не підписувати». Організатор перемог Червоної армії над білими генералами й усіма ворогами советцької влади. Несе безпосередню відповідальність за розв'язування Громадянської війни й організацію голодоморів 1921 року.
Після революції займав різні посади, серед яких: народний комісар закордонних справ, головнокомандувач Червоної армії та Воєнний народний комісар. Він був також одним із засновників Політбюро Компартії. Після боротьби за владу з Йосипом Сталіним у 1920-ті роки, Троцького було виключено з Комуністичної партії та депортовано з Радянського Союзу. Пізніше він був убитий у Мексиці радянським агентом.
Ідеї Троцького є базою для комуністичних теорій, об'єднаних під назвою троцькізм. Сталін, з яким після смерті Леніна боровся Троцький, переміг і Троцького і його теорію, винищив і всіх його послідовників.
Троцький боровся проти самостійної Української Народної Республіки як «буржуазної держави». Але коли опинився за кордоном, виступав за самостійність УРСР.

Мораль комуністів

У Леніна сказано: “Треба вміти... піти на всі й всілякі жертви, навіть – у разі потреби – піти на усілякі виверти, хитрощі, нелегальні прийоми, умовчання, приховання правди, аби проникнути в профспілки, залишитися в них, вести в них будь-що комуністичну роботу” (“Новая Россия”, 17 лютого 1938 р., стор. 3). І така доктрина спрацьовувала протягом усієї подальшої діяльності Комуністичної партії.
25 жовтня 1917 року група революціонерів - екстремістів від імені комуністичної партії арештувала членів Тимчасового уряду, а потім розігнала силою установчі збори, тобто беззаконно, насильницьким шляхом захватила владу.
Не хто інший, як Володимир Ленін у засекреченому листі до Молотова в Політбюро, закликав знищувати й розстрілювати духовенство, селян, які виступали проти обкрадання більшовиками, і „чим більше, тим краще”, бо такого моменту, мовляв, не буде.
Ленін пише: „Ні одне питання класової боротьби не вирішувалось в історії інакше, як насиллям... Так, ми за таке насилля”. (Ленін В.І. Повне зібрання творів, том 35, стор. 265).
... Декрет Леніна про мир – це ніщо інше, як блюзнірство. Повсюдно впроваджувався масовий терор. Тільки за одного Урицького (існує версія, що чекісти це самі й підстроїли) розстріляні були аж 500 заручників. За посягання на життя вождя світового пролетаріату - 600 заложників - ні в чому не винних людей.
У 1919 році в Астрахані майже 4 тисячі повстанців, які виступили проти більшовиків, було розстріляно чекістами. З цього ж року і Україна була охоплена селянськими повстаннями.
Комуністична партія розв‘язала кровопролитну братовбивчу війну, віднімаючи у селян увесь хліб (чом не державний розбій з посяганням на індивідуальну власність, якої вже тоді у селян і не було, або і взагалі чи не бандитизм?), інспіруючи голод (нинішні комуністи стверджують, що голодомору взагалі в Україні і не було), що забирав мільйони життя і доводив до людоїдства.
При цьому всьому мета у партії була одна: не процвітання кожної родини, окремої людини, держави на кінець (хай і Російської), а примарна і утопічна світова революція та встановлення комуністичної панівної системи у всьому світі
А хіба вождя не оточували справжні вбивці?
Ленін вважав Юровського – вбивцю Миколи Олексійовича Романова, самим надійним комуністом. Після вбивства царя, Юровський призначається завідуючим Московської районної ЧК і членом Колегії МЧК.
Аркадій Гайдар приймав участь у придушенні тамбовського селянського бунту. „Навкруги, - як писав радянський історик В.Солоухін, - була відома кривава жорстокість Гайдара”. Розстрілював сам особисто в потилицю полонених, у яких допитував про те, про що прості люди й знати не могли. „Хакаси, - вказує автор, - до цих пір називають його катом”. („Огонек”, № 29 – 1991 рік).
У 1920 році Бухарін написав роботу „Економіка перехідного періоду”. Ленін високо оцінив цю працю. А як же! У цій – бо „Економіці...” Бухарін розробив класифікацію соціальних груп, що підпадали під ліквідацію на розпочатому будівництві соціалізму. Згідно пункту 5 роботи під ліквідацію підпадали : технічна інтелігенція і інтелігенція взагалі (інженери, техніки, агрономи, зоотехніки, лікарі, професори, адвокати, журналісти, вчителі), п.6 – офіцери, п.7 – заможне селянство, п.9 – духовенство...

Переворот: гасла і дійсність

Революція, що розв‘язана комуністичною партією, здійснювалась під такими гаслами: земля – селянам, фабрики – робітникам, вся влада – Радам, самовизначення – націям, мир – народам.
По – перше, землю в селян пізніше відібрали при проведенні кривавим шляхом насильницької колективізації, заганяючи їх силоміць у колгоспи. А в період голоду, організованим керівництвом комуністичної партії, знищували тих селян, які намагалися збирати колоски та бадилля на землі, яка вже на той час їхньою не була.
По – друге, підприємства, фабрики були усуспільнені. Жодний робітник (працівник) не мав реальної можливості на право будь – якої частки державного майна, бо заводи та фабрики стали власністю держави, вони опинилися в руках партійного державного апарату.
По – третє, реальна влада була в комуністичної партії, і якщо точніше, у чотирнадцяти – п‘ятнадцяти членів Політбюро. Ради, за які сучасні комуністи так хапаються – то лише слухняний виконавчий орган партії й не більше.
По – четверте, після проголошення тези про самовизначення націй, більшовики на чолі з Леніним почали шалений наступ (фізичний, військовий) на знищення цілих народів. Самовизначення не було представлено жодній нації: вони „увійшли” в Союз республік без проведення будь-яких демократичних процедур : референдумів, плебісцитів тощо.
Нарешті, по - п‘яте, який мир народам несла комуністична партія – ми знаємо. І чи було б стільки жертв під час війни 1940-1945 років, не кажучи вже про політичні репресії тридцятих і подальших років
Історія засвідчує: де б не ступав чобіт більшовицької партії, там завжди був терор, ворожнеча, неспокій... Агресивна війна проти Фінляндії в 1939 році, проти угорського народу в 56 -му, придушення чеського повстання в 68 –му, афганська війна в 80 – тих роках, військове втручання та намагання придушити демократичні свободи та права в Тбілісі, Прибалтиці, чеченська війна...
Не забуваймо про це ніколи!

Сергій Кордик.



Коментарі (0)
avatar