Звільнення півдня можливе до літа
Цілком можливо, що згодом Росія через колосальні втрати живої сили не зможе тримати ані Херсонську, ані Запорізьку області, вважає Віктор Ягун.
В інтервʼю "Главреду" генерал-майор запасу СБУ Віктор Ягун розповів, коли можуть статися "жести доброї волі" росіян з півдня, чи існує загроза наступу для Києва з півночі, та від чого залежатиме тривалість війни в Україні.
-- Зʼявилася інформація від Генштабу ЗСУ про те, що росіяни готуються до відводу військ у Херсонській області і переправляти ці війська до Криму. Про що може свідчити такий крок - як скоро росіяни можуть їх відвести?
-- На даному етапі я не вірю в добру волю росіян. Розумію, що у них зараз приблизно така ситуація, як була у Херсоні, коли вони почали виводити людей. Це було десь за два місяці до деокупації. Тому за тією ж логікою ми можемо зрозуміти, що напевно росіяни зможуть вивести своїх людей, а ми зможемо зайти на цю територію не раніше кінця квітня, можливо, травня.
Чому РФ це прискорює? Бо вони розуміють, що на тих 80 кілометрах, які відділяють ЗСУ від Азовського моря, українську армію неможливо стримати тими силами, які мають росіяни. У них є сили, ці сили РФ накопичує на деяких напрямках, але їм потрібно визначитися з тим, що вони хочуть. Якщо вони хочуть втримати частину Херсонської та Запорізької областей, то, скоріше за все, їм це не вдасться. Бо тут діє та сама логіка, за якою РФ розуміла, що не втримає правий берег. Або ж коли вони зробили "жест доброї волі" та відійшли від Києва, Сум та Чернігова. Тобто усе це говорить про те, що насправді у стратегічних планах РФ не все так добре.
Найбільш реально, що РФ, як як вони сподіваються, може втримати три регіони – Крим, і тому там зараз активно будують інженерні споруди із залученням військовослужбовців з глибинної Росії, а також так звані ЛДНР, які вони самі створили, але в межах їх адміністративних кордонів. Саме тому там так і активізують бойові дії. Усе решта – це просто фантастика.
-- Тобто ці війська відводять саме для оборони Криму, наскільки я розумію?
-- Їм більше немає куди їх відводити. Там у них є два шляхи, і, скоріше за все, вони справді відійдуть до Криму.
-- А якщо, як ви сказали, Росія у квітні відведе їх з Херсонщини, як це відобразиться на подальших подіях на фронті? Чи можна у такому випадку говорити про прискорення початку контрнаступу на півдні?
-- Ми не можемо його прискорювати. Це росіяни прискорювалися, бо боялися, що прийде західна техніка до наших частин, і їм треба вдарити наперед. І цей удар вийшов таким, яким ми його зараз бачимо – з відсутністю бронетехніки, величезною кількістю особового складу, який ліквідується нашими бійцями хвиля за хвилею. У нас інша ситуація – нам, по-перше, потрібно зберегти людей, а по-друге – якісно підготуватися. І ми справді не можемо раніше ніж у кінці квітня передбачити можливість наступу. Тому раніше цього періоду ніяк. Це не тому, що техніка має підійти і будуть готові нові бригади, а й треба розуміти, що тоді земля підсохне, і ми зможемо пройти. Запорізька область – це 8 відсотків українського чорнозему, тож зрозуміло, що там просто так не пройдеш, уся техніка там загрузне. Тому нам треба якісно підготуватися і вже тоді сподіватися на перевагу над ворогом. А до того усе, що нам залишається – виснажувати ворога в оборонних боях.
-- Чи можуть росіяни перекинути ці війська на інші напрямки - наприклад, на Донбас чи на північ України і підсилити білоруське угруповання?
-- Немає жодного білоруського угруповання.
Загрози з півночі немає і не буде. Я не кажу, що це фантастика, бо це можливість дестабілізації ситуації на півночі. Але це вже не 24 лютого 2022 року – там вже зовсім інша ситуація, бо тепер там росіян чекають. І збільшення в рази ширини мінних полів відбувається не просто так, а для того, щоб зупинити ворога. Тому куди б вони не перекинули ці війська, у них набагато більше резервів у Росії, ніж на окупованих територіях. А там переважну більшість складають не стільки бойові підрозділи, які там частково прикривають колаборантів, а репресивні органи – різноманітні Росгвардії, ФСБ, так звані поліцейські. Усе це кодло нібито там забезпечує порядок, тому що там немає фронту. І навіть якщо РФ на щось би і сподівалася, то, скоріше за все, вони будуть більше тримати фронт в районі Оріхового, Гуляйполя, Василівки.
-- Якщо говорити про поточний наступ, який здійснює Росія на Донбасі, то як би ви його оцінили? Була інформація про те, що Путін може почати його згортати у березні. Чи можливо це найближчим часом?
-- Я би не вважав, що так званий наступ РФ має припинятися на початку березня. Тому що будь-який наступ передбачає певну кількість матеріально-технічного забезпечення, мотивації, людей, ресурсів. Якраз за місяць він і мав би завершитися, тому що він починався десь на початку лютого і за цей час мав би бути виснаженим. Те, що вони мають на цей час вкидати до горнила наступу – це особовий склад. І за кількістю людей, які ліквідовуються з боку РФ, ми бачимо, що інтенсивність втрат то підвищується, то знижується, але завжди тримається на рівні 600 осіб. Це дуже багато. Ви памʼятаєте дні, коли було по тисячі осіб на день, тобто фактично одна БТГр на день згорає у горнилі цієї війни. Для дуже багатьох – це неймовірна цифра, бо ніхто не розуміє, для чого це потрібно. Ніхто не розуміє сенсу їхньої "СВО", адже якщо ви розумієте, що не можете накопичити сил для просування на десятки кілометрів, то просування, як казали наші партнери, на 7-8 кілометрів на місяць на деяких ділянках – це маячня. Бо з такими темпами років за 50 вони, можливо, дійдуть до Києва.
-- Зважаючи на те, що у РФ великі втрати, чи може зараз Путін вдатися до нової хвилі мобілізації? Наскільки це для нього ризиковано?
--- Офіційно мобілізація не завершена. Тобто указ президента РФ не було підписано, тож вона нібито триває. Тому йому не треба нічого оголошувати. Вони від самого початку сказали, що не збираються призивати 300 тисяч, і навіть 500 – у їхніх планах було до півтора мільйони. І після того, як РФ оголосила, що хоче збільшити армію і вони, можливо, залучатимуть призовників (бо за їхньою логікою війна відбувається на території Росії, адже вони включили окуповані території до своєї Конституції). Усе це в комплексі свідчить про те, що росіяни дійсно поступово накопичуватимуть сили. Як реагує суспільство? Поки що воно мовчить – немає різких рухів, немає різких протидій. Але є категорія осіб, які вже зараз розуміють, що вони наступні – і студенти, для яких хочуть скасувати деякі пільги, і багатодітні батьки. Навіть розглядають можливість залучення на війну студентів профільних коледжів, поліцейських, рятувальників. Тобто РФ розглядає будь-яку можливість збільшення особового складу. У тому числі, після заборони "Вагнеру" працювати з увʼязненими, вони навпаки дали таку команду військоматам, аби вже вони працювали з цією категорією. На додачу, можливо, провести певну амністію і залучати їх вже не до "Вагнер", а до їхніх спецпідрозділів у приватних кампаніях, які контролюються іншими людьми.
-- Була інформація, що і в Маріуполі зараз неспокійно – за останні дні там були влучання в російські бази. Як ви гадаєте, чи можна цього року сподіватися на те, що Україна поверне Маріуполь? Чи реально те, про що говорив Залужний?
-- Керівництво держави стверджує, що цього року, можливо, завершиться війна. Ситуація така - в нас керівництво держави також говорить про те, що ми будемо в Криму. Мені важко сказати, бо проблема проста – якщо будуть широкомасштабні наступи (ми воюємо інакше у порівнянні з російською армією, бо ми йдемо механізованими колонами, глибоко прориваємося в оборону противника і намагаємося змусити їх тікати з міст, у яких ми створюємо умови для відходу), у якому напрямку, залежатиме багато речей. У тому числі те, чи вийдуть ЗСУ на берег Азовського моря, чи зможемо ми обійти Маіруполь. Бо Маріуполь для ворога – ключове місто, яке вони використовують як логістичний центр і яке звʼязує сухопутний коридор з Кримом, і морський порт, який вони намагаються відновити. Для них це дуже критично. Чи зможуть росіяни його втримати? У них немає мотивації, немає тих, хто стояв би на смерть. "ДНР" на чолі з Ходаковським – можливо, але мотивованих бійців залишилося настільки мало, але сумніваюся, що вони кістьми ляжуть, аби зберегти найбільше місто, яке зараз контролює РФ.
-- Наскільки я розумію з ваших слів, гіпотетично є можливість цього року і для виходу на кордони 1991 року, так?
-- Частково, на деяких ділянках можна спокійно вийти. Особливо це стосується Луганської області. Там це навіть не обговорюється, тому що там є дуже багато моментів, які вказують, що Росія не зможе втримати цю територію.
-- Які ваші очікування щодо того, коли можна розраховувати на завершення війни, якщо нам постачатимуть зброю?
-- Я всім говорю, що наприкінці осені ми розумітимемо, де знаходимось. Якщо до того часу не буде кардинальних змін, то війна триватиме багато років.
Анастасія ЗАРЕМБА, "Главред"
В інтервʼю "Главреду" генерал-майор запасу СБУ Віктор Ягун розповів, коли можуть статися "жести доброї волі" росіян з півдня, чи існує загроза наступу для Києва з півночі, та від чого залежатиме тривалість війни в Україні.
-- Зʼявилася інформація від Генштабу ЗСУ про те, що росіяни готуються до відводу військ у Херсонській області і переправляти ці війська до Криму. Про що може свідчити такий крок - як скоро росіяни можуть їх відвести?
-- На даному етапі я не вірю в добру волю росіян. Розумію, що у них зараз приблизно така ситуація, як була у Херсоні, коли вони почали виводити людей. Це було десь за два місяці до деокупації. Тому за тією ж логікою ми можемо зрозуміти, що напевно росіяни зможуть вивести своїх людей, а ми зможемо зайти на цю територію не раніше кінця квітня, можливо, травня.
Чому РФ це прискорює? Бо вони розуміють, що на тих 80 кілометрах, які відділяють ЗСУ від Азовського моря, українську армію неможливо стримати тими силами, які мають росіяни. У них є сили, ці сили РФ накопичує на деяких напрямках, але їм потрібно визначитися з тим, що вони хочуть. Якщо вони хочуть втримати частину Херсонської та Запорізької областей, то, скоріше за все, їм це не вдасться. Бо тут діє та сама логіка, за якою РФ розуміла, що не втримає правий берег. Або ж коли вони зробили "жест доброї волі" та відійшли від Києва, Сум та Чернігова. Тобто усе це говорить про те, що насправді у стратегічних планах РФ не все так добре.
Найбільш реально, що РФ, як як вони сподіваються, може втримати три регіони – Крим, і тому там зараз активно будують інженерні споруди із залученням військовослужбовців з глибинної Росії, а також так звані ЛДНР, які вони самі створили, але в межах їх адміністративних кордонів. Саме тому там так і активізують бойові дії. Усе решта – це просто фантастика.
-- Тобто ці війська відводять саме для оборони Криму, наскільки я розумію?
-- Їм більше немає куди їх відводити. Там у них є два шляхи, і, скоріше за все, вони справді відійдуть до Криму.
-- А якщо, як ви сказали, Росія у квітні відведе їх з Херсонщини, як це відобразиться на подальших подіях на фронті? Чи можна у такому випадку говорити про прискорення початку контрнаступу на півдні?
-- Ми не можемо його прискорювати. Це росіяни прискорювалися, бо боялися, що прийде західна техніка до наших частин, і їм треба вдарити наперед. І цей удар вийшов таким, яким ми його зараз бачимо – з відсутністю бронетехніки, величезною кількістю особового складу, який ліквідується нашими бійцями хвиля за хвилею. У нас інша ситуація – нам, по-перше, потрібно зберегти людей, а по-друге – якісно підготуватися. І ми справді не можемо раніше ніж у кінці квітня передбачити можливість наступу. Тому раніше цього періоду ніяк. Це не тому, що техніка має підійти і будуть готові нові бригади, а й треба розуміти, що тоді земля підсохне, і ми зможемо пройти. Запорізька область – це 8 відсотків українського чорнозему, тож зрозуміло, що там просто так не пройдеш, уся техніка там загрузне. Тому нам треба якісно підготуватися і вже тоді сподіватися на перевагу над ворогом. А до того усе, що нам залишається – виснажувати ворога в оборонних боях.
-- Чи можуть росіяни перекинути ці війська на інші напрямки - наприклад, на Донбас чи на північ України і підсилити білоруське угруповання?
-- Немає жодного білоруського угруповання.
Загрози з півночі немає і не буде. Я не кажу, що це фантастика, бо це можливість дестабілізації ситуації на півночі. Але це вже не 24 лютого 2022 року – там вже зовсім інша ситуація, бо тепер там росіян чекають. І збільшення в рази ширини мінних полів відбувається не просто так, а для того, щоб зупинити ворога. Тому куди б вони не перекинули ці війська, у них набагато більше резервів у Росії, ніж на окупованих територіях. А там переважну більшість складають не стільки бойові підрозділи, які там частково прикривають колаборантів, а репресивні органи – різноманітні Росгвардії, ФСБ, так звані поліцейські. Усе це кодло нібито там забезпечує порядок, тому що там немає фронту. І навіть якщо РФ на щось би і сподівалася, то, скоріше за все, вони будуть більше тримати фронт в районі Оріхового, Гуляйполя, Василівки.
-- Якщо говорити про поточний наступ, який здійснює Росія на Донбасі, то як би ви його оцінили? Була інформація про те, що Путін може почати його згортати у березні. Чи можливо це найближчим часом?
-- Я би не вважав, що так званий наступ РФ має припинятися на початку березня. Тому що будь-який наступ передбачає певну кількість матеріально-технічного забезпечення, мотивації, людей, ресурсів. Якраз за місяць він і мав би завершитися, тому що він починався десь на початку лютого і за цей час мав би бути виснаженим. Те, що вони мають на цей час вкидати до горнила наступу – це особовий склад. І за кількістю людей, які ліквідовуються з боку РФ, ми бачимо, що інтенсивність втрат то підвищується, то знижується, але завжди тримається на рівні 600 осіб. Це дуже багато. Ви памʼятаєте дні, коли було по тисячі осіб на день, тобто фактично одна БТГр на день згорає у горнилі цієї війни. Для дуже багатьох – це неймовірна цифра, бо ніхто не розуміє, для чого це потрібно. Ніхто не розуміє сенсу їхньої "СВО", адже якщо ви розумієте, що не можете накопичити сил для просування на десятки кілометрів, то просування, як казали наші партнери, на 7-8 кілометрів на місяць на деяких ділянках – це маячня. Бо з такими темпами років за 50 вони, можливо, дійдуть до Києва.
-- Зважаючи на те, що у РФ великі втрати, чи може зараз Путін вдатися до нової хвилі мобілізації? Наскільки це для нього ризиковано?
--- Офіційно мобілізація не завершена. Тобто указ президента РФ не було підписано, тож вона нібито триває. Тому йому не треба нічого оголошувати. Вони від самого початку сказали, що не збираються призивати 300 тисяч, і навіть 500 – у їхніх планах було до півтора мільйони. І після того, як РФ оголосила, що хоче збільшити армію і вони, можливо, залучатимуть призовників (бо за їхньою логікою війна відбувається на території Росії, адже вони включили окуповані території до своєї Конституції). Усе це в комплексі свідчить про те, що росіяни дійсно поступово накопичуватимуть сили. Як реагує суспільство? Поки що воно мовчить – немає різких рухів, немає різких протидій. Але є категорія осіб, які вже зараз розуміють, що вони наступні – і студенти, для яких хочуть скасувати деякі пільги, і багатодітні батьки. Навіть розглядають можливість залучення на війну студентів профільних коледжів, поліцейських, рятувальників. Тобто РФ розглядає будь-яку можливість збільшення особового складу. У тому числі, після заборони "Вагнеру" працювати з увʼязненими, вони навпаки дали таку команду військоматам, аби вже вони працювали з цією категорією. На додачу, можливо, провести певну амністію і залучати їх вже не до "Вагнер", а до їхніх спецпідрозділів у приватних кампаніях, які контролюються іншими людьми.
-- Була інформація, що і в Маріуполі зараз неспокійно – за останні дні там були влучання в російські бази. Як ви гадаєте, чи можна цього року сподіватися на те, що Україна поверне Маріуполь? Чи реально те, про що говорив Залужний?
-- Керівництво держави стверджує, що цього року, можливо, завершиться війна. Ситуація така - в нас керівництво держави також говорить про те, що ми будемо в Криму. Мені важко сказати, бо проблема проста – якщо будуть широкомасштабні наступи (ми воюємо інакше у порівнянні з російською армією, бо ми йдемо механізованими колонами, глибоко прориваємося в оборону противника і намагаємося змусити їх тікати з міст, у яких ми створюємо умови для відходу), у якому напрямку, залежатиме багато речей. У тому числі те, чи вийдуть ЗСУ на берег Азовського моря, чи зможемо ми обійти Маіруполь. Бо Маріуполь для ворога – ключове місто, яке вони використовують як логістичний центр і яке звʼязує сухопутний коридор з Кримом, і морський порт, який вони намагаються відновити. Для них це дуже критично. Чи зможуть росіяни його втримати? У них немає мотивації, немає тих, хто стояв би на смерть. "ДНР" на чолі з Ходаковським – можливо, але мотивованих бійців залишилося настільки мало, але сумніваюся, що вони кістьми ляжуть, аби зберегти найбільше місто, яке зараз контролює РФ.
-- Наскільки я розумію з ваших слів, гіпотетично є можливість цього року і для виходу на кордони 1991 року, так?
-- Частково, на деяких ділянках можна спокійно вийти. Особливо це стосується Луганської області. Там це навіть не обговорюється, тому що там є дуже багато моментів, які вказують, що Росія не зможе втримати цю територію.
-- Які ваші очікування щодо того, коли можна розраховувати на завершення війни, якщо нам постачатимуть зброю?
-- Я всім говорю, що наприкінці осені ми розумітимемо, де знаходимось. Якщо до того часу не буде кардинальних змін, то війна триватиме багато років.
Анастасія ЗАРЕМБА, "Главред"
| Читайте також |
| Коментарі (0) |