Звідки ж у молоді взятися досвіду?
Нещодавно на "круглому столі" обговорювали проблему нестачі кваліфікованих кадрів та їх відтік за кордон. Шукали варіанти вирішення
Насправді варіантів небагато, але прошу розглянути мою пропозицію сприяння молоді на місцевому рівні
Ні для кого не секрет, що в епоху інформаційних технологій молодь розвивається дуже швидко. Молоде покоління має своє бачення, хоче змін та інновацій в усіх сферах. Та чи є місця в кріслах для молоді?
Я кажу не про вільні вакансії водіїв тролейбусів та автослюсарів (хоча там є нестача кваліфікованих кадрів та порівняно нормальні умови праці). Я про місця творців та реформаторів
Уявімо ситуацію, коли обдарована людина закінчила школу та університет. Вона має амбіції та бажання. Чи є їй місце в державних та комунальних установах? Так, але за умови наявності досвіду роботи
Звідки ж взятись досвіду? Чи потрібен він? На мою думку, отримуючи досвід роботи на держслужбі в якості виконавця (перекладаючи папки декілька років) людина втрачає бажання до реформ та інновацій. Є купа прикладів, коли система з’їдає більшість позитивних якостей індивіда. В більшості випадків - амбіційна людина не піде просиджувати молоді роки для запису в трудовій. Легше відкрити власну справу або емігрувати в пошуках кращого життя
Ні в якому разі не пропоную ставити випускника на посаду начальника управління жкг. Але особистим прикладом довів, що досвід не завжди потрібен, коли рік тому брав участь в конкурсі на посаду директора КП «Обласний молодіжний центр». Тоді мій проект розвитку підприємства виявився кращим, ніж у колишнього директора, який мав багаторічний «досвід» на керівних посадах
Чому б міській та обласній радам не прибрати графу «досвід роботи» в конкурсах на окремих напрямках? Тим самим можна замінити однотипних «жіночок з начасом» на молоді обличчя та нове бачення
Що скажете?
Олександр ТАРНАВСЬКИИЙ
Насправді варіантів небагато, але прошу розглянути мою пропозицію сприяння молоді на місцевому рівні
Ні для кого не секрет, що в епоху інформаційних технологій молодь розвивається дуже швидко. Молоде покоління має своє бачення, хоче змін та інновацій в усіх сферах. Та чи є місця в кріслах для молоді?
Я кажу не про вільні вакансії водіїв тролейбусів та автослюсарів (хоча там є нестача кваліфікованих кадрів та порівняно нормальні умови праці). Я про місця творців та реформаторів
Уявімо ситуацію, коли обдарована людина закінчила школу та університет. Вона має амбіції та бажання. Чи є їй місце в державних та комунальних установах? Так, але за умови наявності досвіду роботи
Звідки ж взятись досвіду? Чи потрібен він? На мою думку, отримуючи досвід роботи на держслужбі в якості виконавця (перекладаючи папки декілька років) людина втрачає бажання до реформ та інновацій. Є купа прикладів, коли система з’їдає більшість позитивних якостей індивіда. В більшості випадків - амбіційна людина не піде просиджувати молоді роки для запису в трудовій. Легше відкрити власну справу або емігрувати в пошуках кращого життя
Ні в якому разі не пропоную ставити випускника на посаду начальника управління жкг. Але особистим прикладом довів, що досвід не завжди потрібен, коли рік тому брав участь в конкурсі на посаду директора КП «Обласний молодіжний центр». Тоді мій проект розвитку підприємства виявився кращим, ніж у колишнього директора, який мав багаторічний «досвід» на керівних посадах
Чому б міській та обласній радам не прибрати графу «досвід роботи» в конкурсах на окремих напрямках? Тим самим можна замінити однотипних «жіночок з начасом» на молоді обличчя та нове бачення
Що скажете?
Олександр ТАРНАВСЬКИИЙ
Читайте також |
Коментарі (0) |