Зустрічали з полону як героя
У Носівській громаді зустріли з полону в рашистів земляка- військовослужбовця Валентина Гончарова, що родом із села Яблунівка. Він після курсу реабілітації отримав змогу побачитися з рідними і близькими.
Валентин був мобілізований у жовтні 2022 року, а вже у лютому, після бою, в якому на позиції залишилися вони удвох з побратимом, потрапив у полон. Він пройшов допит комбата ворожого батальйону «Людоїди», 38 колонія Свердловська на Луганщині лишила сліди на його здоров’ї, які ще треба лікувати. Але багато полонених наших хлопців, що там перебували, через тортури і знущання, просто втрачали розум. Тричі на день доводилося слухати гімн росії, а коли включали телевізор, то здавалося наче це якась гумористична передача, настільки у них перекручена інформація. До речі, найголовніше питання, яке задавали всім українським військовополоненим – де бази НАТО?
На зустрічі в Носівській міській раді Валентин сказав: « Віра в Бога і відчуття, що перебуваю на українській землі – те, що не дало зламатися в полоні». Коли Валентина і його друзів обміняли – він цілував українську вільну землю. Дуже хоче швидше повернутися до улюбленої справи – бджолярства: у нього до війни було 150 вуликів. Але ще треба лікуватися. Та головне – воїн вірить у Перемогу.
Як повідомляє пресслужба Носівської громади, привітати з поверненням на малу батьківщину Валентина прийшов священик, настоятель Свято-Троїцького храму ПЦУ о. Володимир, який також перебував свого часу в окупації і, як ніхто, розуміє - яке це щастя повернутися в рідну державу, побачити свій прапор. На згадку про зустріч він подарував молитвослов воїна. Міський голова Володимир Ігнатченко, вітаючи на рідній землі захисника, вручив традиційно прапор України і обереги воїну від вихованців ЦДЮТ. Привітати свого односельчанина прийшли і учні Досліднянської гімназії разом з вчителькою Галиною Махлай.
Воєнне псевдо у воїна – «Бульдозер». Віримо: вигребе з хвороб і Україна з такими синами переможе!
Фото пресслужби Носівської міської ради
Валентин був мобілізований у жовтні 2022 року, а вже у лютому, після бою, в якому на позиції залишилися вони удвох з побратимом, потрапив у полон. Він пройшов допит комбата ворожого батальйону «Людоїди», 38 колонія Свердловська на Луганщині лишила сліди на його здоров’ї, які ще треба лікувати. Але багато полонених наших хлопців, що там перебували, через тортури і знущання, просто втрачали розум. Тричі на день доводилося слухати гімн росії, а коли включали телевізор, то здавалося наче це якась гумористична передача, настільки у них перекручена інформація. До речі, найголовніше питання, яке задавали всім українським військовополоненим – де бази НАТО?
На зустрічі в Носівській міській раді Валентин сказав: « Віра в Бога і відчуття, що перебуваю на українській землі – те, що не дало зламатися в полоні». Коли Валентина і його друзів обміняли – він цілував українську вільну землю. Дуже хоче швидше повернутися до улюбленої справи – бджолярства: у нього до війни було 150 вуликів. Але ще треба лікуватися. Та головне – воїн вірить у Перемогу.
Як повідомляє пресслужба Носівської громади, привітати з поверненням на малу батьківщину Валентина прийшов священик, настоятель Свято-Троїцького храму ПЦУ о. Володимир, який також перебував свого часу в окупації і, як ніхто, розуміє - яке це щастя повернутися в рідну державу, побачити свій прапор. На згадку про зустріч він подарував молитвослов воїна. Міський голова Володимир Ігнатченко, вітаючи на рідній землі захисника, вручив традиційно прапор України і обереги воїну від вихованців ЦДЮТ. Привітати свого односельчанина прийшли і учні Досліднянської гімназії разом з вчителькою Галиною Махлай.
Воєнне псевдо у воїна – «Бульдозер». Віримо: вигребе з хвороб і Україна з такими синами переможе!
Фото пресслужби Носівської міської ради
Читайте також |
Коментарі (0) |