Зустрічаймо свято Водохреща!

Водохреща — останнє з зимових свят, які називають Святками. Цього дня православні всього світу запасаються святою водою. Напередодні, у водохресний святий вечір, священнослужителі у храмах освячують воду.

Господар дому з усією сім'єю надпиває кілька ковтків води із принесеної посудини, а потім бере з-за ікони священну вербу й кропить святою водою увесь дім, прибудови та все майно, щоб уберегтися від біди, напасті та від злого ока. Після здійснення всіх цих обрядів свята вода звичайно ставиться до образів, оскільки не лише має цілющу силу, але й, за повір'ями, не псується.

Саме в цей день найкраще приймати обряд Хрещення. Вважається, що цього дня звичайна вода перетворюється у води священної ріки Йордан. Той, хто викупався, змиває з себе всі гріхи.

За повір'ями, у ніч перед Водохрещем можна сміливо загадувати будь-яке бажання, тому що в цей час небо нібито відкривається, перетворюючись у браму, яка веде до Господа. За народною прикметою, якщо цієї ночі яскраві зорі, то урожай хліба буде хорошим.

Православні та греко-католики вважають, що саме це свято засвідчує таїнство Святої Трійці. Адже цього дня, за християнським вченням, з’явився Бог у трьох іпостасях: Бог Отець – у голосі, Син Божий – у плоті, Дух Святий – у вигляді голуба. В Україні споконвіку вірять, що на Водохреще вода набуває цілющих властивостей і зберігає їх протягом року.

На Водохреще в усіх містах і селах, де є церкви, святять воду. Споконвіку освячену цього дня воду вважають рятівною від безлічі недуг. Її дають пити тяжкохворим, нею освячують храми і домівки. Водохрещенська вода не псується, не має запаху і зберігається упродовж року. Це загадковий факт, який вчені можуть лише констатувати, пояснити його природу вони не в силі.

За давньою традицією церемонія освячення води на Йордана відбувається просто неба на берегах річок і струмків. Ще напередодні свята з льоду вирубували великий хрест, ставили його поруч з ополонкою, в якій і святили воду. До місця освячення влаштовували велелюдні хресні ходи. Окрім ікон і церковних хоругв учасники процесій несли в руках запалені трійці – це три свічки, перевиті зіллям васильків, чебрецю та інших квітів.

Процес водосвячення в багатьох місцях супроводжувався стріляниною з рушниць порожніми набоями. Одночасно в небо випускали голубів. Газета «Києвлянін» ось так описує свято Водохреще у Києві 1892-го року. «Після урочистого освячення води, з першим гарматним пострілом величезний натовп киян побіг на берег Дніпра, де заздалегідь підготували велику ополонку. Всіх цікавило, чи знайдуться при 15-градусному морозі і сильному вітрові охочі зануритися в освячену воду. Таких виявилося 5 осіб з простого народу, – пише автор. Закутавшись у великі кожухи, вони лише чекали першого пострілу. Потім умить роздягнулися і пірнули у воду. Кожний з них перебував в ополонці близько хвилини, занурюючись по кілька разів».

До речі, вважається, що ті, хто наважується на подібне купання цього дня, впродовж всього наступного року можуть забути про всі хвороби та болячки і перебувати в незмінному піднесенні духу. А ще після Водохреща розпочинався новий весільний сезон, який тривав аж до Великого посту.

На фото Валерія СЕНЧУКА — мить Водохреща минулого року.

Народний прогностик на Водохреща

Якщо все небо буде похмурим, то всякому хлібу родитися добре; якщо ж тільки на сході — добре вродить жито, на півдні — просо, на півночі — гречка.

Якщо похмуро — хліба буде вдосталь.

На Водохрещі день теплий — буде хліб темний.

Коли на Водохреща риба табунами ходить — на рої добре.