Зупиніть антисемітизм, доки не пізно!
Коли в країні, яка ще не вийшла із зашпорів тоталітаризму, до влади приходить чужинець – це завжди викликає гострий спротив. Чужинець по вірі, по нації, по мові, по ціннісних орієнтирах. Власне, це й закономірно – недарма ми не можемо уявити, щоб, скажімо, у Польщі мером міста, не кажучи про вищі посади, став не поляк. Чи щоб у Ізраїлі – демократична країна, правда ж? – главою держави став не єврей, а наприклад, араб. Теоретично в останньому припущенні нема нічого фантастичного, адже формально арабська мова там є державною, як би нарівні з івритом – ось тільки з її знанням, без знання івриту, влаштуватися кудись на роботу неможливо…
Тільки сліпий може не помічати як починають нуртувати хвилі антисемітизму внаслідок нахабства голови єврейських організацій України, олігарха Ігоря Коломойського. Скажімо, якщо хапок мільярдів з «Приватбанку», покритих Україною з державного бюджету (системний же банк – влада допустила!), пройшов майже безслідно, крім якихось кухонних бурчань, то теперішнє рішення продажного суду про незаконність відібрання в ізраїльського олігарха банку починає продукувати невдоволення публічне. Особливо на фоні нахабства Коломойського, який зі свого ізраїльського далека цинічно каже, що й дефолт для України – «ета харашо». Для нього та інших спекулянтів – так, але аж ніяк не для мільйонів бюджетників та пенсіонерів, що отримують через той же «Приватбанк» зарплати і пенсії.
Та верхом цинізму стала маніпуляція під назвою «кандидат у Президенти Зєлєнський». Раніше якось Коломойський у пориві розчарування сказав, що ще 100 років в Україні президентами мають бути українці. А тепер переконався, що можна ризикнути і спробувати провести єврея на найвищий державний пост.
Звертаю увагу, що українці в принципі благодушно ставляться до прем’єр- міністра Гройсмана – бурчать, як і завжди на владу, але його національність не викликає жодного спротиву. Українці за природою не є антисемітами, недарма ж перебувають у верхній таблиці народів, які найбільше рятували євреїв під час другої світової війни. Що не зупинило «професійних євреїв» у намаганні обгидити українців брехнями про якесь звання генерала Шухевича в нацистській армії – брехню, талановито і просто спростовану Володимиром В’ятровичем, який поїхав у Яд- Вашем і попросив показати докази. Показали. …Вирізки з московської газети «Правда».
Ми все обурювалися та дивувалися – чому телеканали, особливо канал Коломойського «1+1» всі новини перетворює в підбірку жахів – там людину зарізали (розкажуть в деталях як це було), там собаку повісили, там аварія і вибух газу… Вишукували 5 років негатив. І на Порошенка перли все, що могло налізти на зомбовану телебаченням голову. Це була технологія для тупих хохлів. Бо в потрібний момент Коломойський викинув фішку – ось вам вєсьолий парєнь! Який мочить усю владу і українець вже не задумується – а хто ж прийде замість тої поганої влади? Головне – прибрати цю. Логіка та ж, що і в 17- 20 роках: прибрати панів, а що за ними виглядали хитрі писки комісарів у шкірянках – того затуманений помстою розум не бачив.
Власне, якби Зєлєнський був євреєм, але україноцентричним, як, скажімо, Віталій Портников, то мало б хто й доколупувався до його національності. Але коли він називає президента України, який підняв тему Голодомору, «синьйор Голодомор» і гигоче, коли для нього Україна – повія з німецьких порнофільмів (надивився їх, чи що?) і знову шкіриться, коли не знає української мови, коли його патрон Коломойський каже ( і саме в час виборів!), що Зєлєнський – чистокровний єврей та бідкається як то тяжко в Україні пропагувати іудаїзм (це в православній країні! А розказав би як в Ізраїлі «легко» сповідувати Христа) – то тут мимоволі прокидається українська генетична пам’ять. І українець починає пригадувати – яким був склад більшовицького Совнаркома, комуністичної партії України до 1953 року, хто керував НКВД, хто влаштовував Голодомор, спливають прізвища Троцького, Кагановича, Хатаєвича і несть їм числа… Хоча Троцький хоч своїх агітаторів змушував говорити українською, а ці – від Коломойського – навіть не утруждають себе мовою корінного народу.
Українці, кажу ж, до краю рахманні – скажімо, про те, що Медведчук – галахічний єврей (тобто по матері єврей), ніхто особливо й не заморочується. Говорять про його кумівство з Путіним, про його зраду України, про його адвокатство щодо Стуса, завдяки якому поет отримав смертельний строк. Але про його національність ніхто не згадує, хоча за логікою «професійних євреїв», українці – та-а-акі антисеміти! До речі, Медведчук, так як і Жириновський (той, що «мама русская, а атєц юріст»), також підтримав Зєлєнського. А що – голос крові!
Проте тут уже ситуація свідомо доводиться до розбурхування антисемітизму. І робить це єврей Коломойський. Адже нація, що прокинулася в час війни, не буде мовчки спостерігати за винесенням за дужки мови, церкви, історії, культури, не буде дивитися спокійно, як валиться фінансова система, як «сміються з України стороннії люде» (Тарас Шевченко). Зупиніть його, доки не пізно!
І щоб трохи було легше від такої статті – розумна думка розумного єврея (українського, на відміну від Коломойського і Зєлєнського) Йосипа Зісельса: «У 2010 році голосами 12,5 млн українських громадян президентом України було обрано Віктора Януковича. Ми досі намагаємось подолати трагічні наслідки цього вибору, зокрема - війну. Хто були ці люди і де вони сьогодні? 2,5 млн залишилися в анексованому РФ Криму, 2 млн на окупованій РФ частині Донбасу, решта живуть серед нас і знову голосують. За кого вони голосують? - питання риторичне!»
І останнє – якийсь мудрий ребе був сказав, що революцію роблять троцькі, а розплачуються за неї бронштейни.
Кажу ж: зупиніть антисеміта Коломойського!
Василь ЧЕПУРНИЙ
Тільки сліпий може не помічати як починають нуртувати хвилі антисемітизму внаслідок нахабства голови єврейських організацій України, олігарха Ігоря Коломойського. Скажімо, якщо хапок мільярдів з «Приватбанку», покритих Україною з державного бюджету (системний же банк – влада допустила!), пройшов майже безслідно, крім якихось кухонних бурчань, то теперішнє рішення продажного суду про незаконність відібрання в ізраїльського олігарха банку починає продукувати невдоволення публічне. Особливо на фоні нахабства Коломойського, який зі свого ізраїльського далека цинічно каже, що й дефолт для України – «ета харашо». Для нього та інших спекулянтів – так, але аж ніяк не для мільйонів бюджетників та пенсіонерів, що отримують через той же «Приватбанк» зарплати і пенсії.
Та верхом цинізму стала маніпуляція під назвою «кандидат у Президенти Зєлєнський». Раніше якось Коломойський у пориві розчарування сказав, що ще 100 років в Україні президентами мають бути українці. А тепер переконався, що можна ризикнути і спробувати провести єврея на найвищий державний пост.
Звертаю увагу, що українці в принципі благодушно ставляться до прем’єр- міністра Гройсмана – бурчать, як і завжди на владу, але його національність не викликає жодного спротиву. Українці за природою не є антисемітами, недарма ж перебувають у верхній таблиці народів, які найбільше рятували євреїв під час другої світової війни. Що не зупинило «професійних євреїв» у намаганні обгидити українців брехнями про якесь звання генерала Шухевича в нацистській армії – брехню, талановито і просто спростовану Володимиром В’ятровичем, який поїхав у Яд- Вашем і попросив показати докази. Показали. …Вирізки з московської газети «Правда».
Ми все обурювалися та дивувалися – чому телеканали, особливо канал Коломойського «1+1» всі новини перетворює в підбірку жахів – там людину зарізали (розкажуть в деталях як це було), там собаку повісили, там аварія і вибух газу… Вишукували 5 років негатив. І на Порошенка перли все, що могло налізти на зомбовану телебаченням голову. Це була технологія для тупих хохлів. Бо в потрібний момент Коломойський викинув фішку – ось вам вєсьолий парєнь! Який мочить усю владу і українець вже не задумується – а хто ж прийде замість тої поганої влади? Головне – прибрати цю. Логіка та ж, що і в 17- 20 роках: прибрати панів, а що за ними виглядали хитрі писки комісарів у шкірянках – того затуманений помстою розум не бачив.
Власне, якби Зєлєнський був євреєм, але україноцентричним, як, скажімо, Віталій Портников, то мало б хто й доколупувався до його національності. Але коли він називає президента України, який підняв тему Голодомору, «синьйор Голодомор» і гигоче, коли для нього Україна – повія з німецьких порнофільмів (надивився їх, чи що?) і знову шкіриться, коли не знає української мови, коли його патрон Коломойський каже ( і саме в час виборів!), що Зєлєнський – чистокровний єврей та бідкається як то тяжко в Україні пропагувати іудаїзм (це в православній країні! А розказав би як в Ізраїлі «легко» сповідувати Христа) – то тут мимоволі прокидається українська генетична пам’ять. І українець починає пригадувати – яким був склад більшовицького Совнаркома, комуністичної партії України до 1953 року, хто керував НКВД, хто влаштовував Голодомор, спливають прізвища Троцького, Кагановича, Хатаєвича і несть їм числа… Хоча Троцький хоч своїх агітаторів змушував говорити українською, а ці – від Коломойського – навіть не утруждають себе мовою корінного народу.
Українці, кажу ж, до краю рахманні – скажімо, про те, що Медведчук – галахічний єврей (тобто по матері єврей), ніхто особливо й не заморочується. Говорять про його кумівство з Путіним, про його зраду України, про його адвокатство щодо Стуса, завдяки якому поет отримав смертельний строк. Але про його національність ніхто не згадує, хоча за логікою «професійних євреїв», українці – та-а-акі антисеміти! До речі, Медведчук, так як і Жириновський (той, що «мама русская, а атєц юріст»), також підтримав Зєлєнського. А що – голос крові!
Проте тут уже ситуація свідомо доводиться до розбурхування антисемітизму. І робить це єврей Коломойський. Адже нація, що прокинулася в час війни, не буде мовчки спостерігати за винесенням за дужки мови, церкви, історії, культури, не буде дивитися спокійно, як валиться фінансова система, як «сміються з України стороннії люде» (Тарас Шевченко). Зупиніть його, доки не пізно!
І щоб трохи було легше від такої статті – розумна думка розумного єврея (українського, на відміну від Коломойського і Зєлєнського) Йосипа Зісельса: «У 2010 році голосами 12,5 млн українських громадян президентом України було обрано Віктора Януковича. Ми досі намагаємось подолати трагічні наслідки цього вибору, зокрема - війну. Хто були ці люди і де вони сьогодні? 2,5 млн залишилися в анексованому РФ Криму, 2 млн на окупованій РФ частині Донбасу, решта живуть серед нас і знову голосують. За кого вони голосують? - питання риторичне!»
І останнє – якийсь мудрий ребе був сказав, що революцію роблять троцькі, а розплачуються за неї бронштейни.
Кажу ж: зупиніть антисеміта Коломойського!
Василь ЧЕПУРНИЙ
| Читайте також |
| Коментарі (0) |