Знову хочу на Марс...
Ялівщина почалася після шостого класу. Коли мама, щоб зменшити витрати на нас із братом і викроїти гроші обом на форму до школи, віддала мене влітку в піонерський табір «Супутник».
Зараз на його місці виросло «царське село» від Київської до Грибоєдова. Тоді, за місяць я вивчив кожен клаптик цієї землі і можу навпомацки розповісти, що і де знаходилося у тому «Супутнику» і поруч у Ялівщині.
Пізніше, щонеділі взимку 1982-1983 років з дружиною, молодшим братом і з дядьком Дмитром (він на знімку) та тіткою Любою, ми уп’ятьох + вівчарка Веста - гуляли в полях і Ялівщині.
На місці Олександрівки - було поле. Подекуди там росли малесенькі саджанці. Їх любили гризти зайці. Їх ганяла Веста, а ми слідкували за перегонами. Вівчарка завжди програвала.
На фоні ріллі ми з дружиною там гуляли. Тепер кажуть, що це землі товариства «Квіти України» . Тоді це були землі розплідника саджанців і… зайців
У другій половині 80-х років Ялівщину розрубали навпіл – прорубали дорогу через ліс від кінця Київської до теперішньої Героїв Чорнобиля.
У 90-х піонерський табір «Супутник» продали. І шаленими темпами – інфляція, треба бо рятувати гроші тим, у кого вони були – забудувати усю територію табору. І вона стала «царським селом».
Уже у 1997 році з вікна 2 міської лікарні я дивився, на нову - радіозаводську ( № 3), яка тоді уже влаштувалася під Ялівшиною. А далі було видно величний палац володаря Чернігівського району Полковніченка.
2006-му доля знову повернула у Ялівщину. Щопівроку із третього поверху радіозаводської лікарні бачив, а потім писав, фотографував, як перетворювалася земля із тими саджанцями поруч із лікарнею. Там, де ми колись із Вестою лякали зайців, почали вирубувати саджанці. Виростали паркани із неструганих дощок.
«Процес пішов» активно у 2012-му. Відкрито продавалася земля, хоча, начебто, продаж її в Україні був заборонений $) На фото це видно.
І я , бачачи, що як по-варварськи часто відбувається наступ «цивілізації», починаю часто думати про деградацію людства. Від цього маленького «без межного» клаптика Ялівщини, до випалювання лісів Амазонки і тайги у Сибіру…
Тому в понеділок сказав своєму другу Олегу Головатенку : «Я знову хочу летіти на Марс»…
Владмслав САВЕНОК
Зараз на його місці виросло «царське село» від Київської до Грибоєдова. Тоді, за місяць я вивчив кожен клаптик цієї землі і можу навпомацки розповісти, що і де знаходилося у тому «Супутнику» і поруч у Ялівщині.
Пізніше, щонеділі взимку 1982-1983 років з дружиною, молодшим братом і з дядьком Дмитром (він на знімку) та тіткою Любою, ми уп’ятьох + вівчарка Веста - гуляли в полях і Ялівщині.
На місці Олександрівки - було поле. Подекуди там росли малесенькі саджанці. Їх любили гризти зайці. Їх ганяла Веста, а ми слідкували за перегонами. Вівчарка завжди програвала.
На фоні ріллі ми з дружиною там гуляли. Тепер кажуть, що це землі товариства «Квіти України» . Тоді це були землі розплідника саджанців і… зайців
У другій половині 80-х років Ялівщину розрубали навпіл – прорубали дорогу через ліс від кінця Київської до теперішньої Героїв Чорнобиля.
У 90-х піонерський табір «Супутник» продали. І шаленими темпами – інфляція, треба бо рятувати гроші тим, у кого вони були – забудувати усю територію табору. І вона стала «царським селом».
Уже у 1997 році з вікна 2 міської лікарні я дивився, на нову - радіозаводську ( № 3), яка тоді уже влаштувалася під Ялівшиною. А далі було видно величний палац володаря Чернігівського району Полковніченка.
2006-му доля знову повернула у Ялівщину. Щопівроку із третього поверху радіозаводської лікарні бачив, а потім писав, фотографував, як перетворювалася земля із тими саджанцями поруч із лікарнею. Там, де ми колись із Вестою лякали зайців, почали вирубувати саджанці. Виростали паркани із неструганих дощок.
«Процес пішов» активно у 2012-му. Відкрито продавалася земля, хоча, начебто, продаж її в Україні був заборонений $) На фото це видно.
І я , бачачи, що як по-варварськи часто відбувається наступ «цивілізації», починаю часто думати про деградацію людства. Від цього маленького «без межного» клаптика Ялівщини, до випалювання лісів Амазонки і тайги у Сибіру…
Тому в понеділок сказав своєму другу Олегу Головатенку : «Я знову хочу летіти на Марс»…
Владмслав САВЕНОК
| Читайте також |
| Коментарі (0) |