Журнал "Прилуки.Фортеця": демонстрація класу!

Вже четвтерте число культурологічного журналу, що виходить у Прилуках з ініціативи Ігоря павлюченка і за фінансової підтримки Юрія Коптєва, демонструє високий клас змісту і поліграфії. Багатьом столичним журналам далеко до "Прилуки.Фортеця". А вони, столичні, тільки нарікають, плачуть та витирають рідину з-під носа... Натомість у Прилуках роблять журнал європейського рівня. Приїздіть учитися.

Це число значною мірою присвячене пам"яті видатного прилучанина-- майстра художньої соломки Василя Гузія. Його роботи треба бачити -- жовтаво-помаранчева солома, помножена на українську образність, дає чудовий колорит. журнал невипадково називає Василя Гузія майстром сонячного сяйва...

Відкриття журналу -- постать Сергія Євеєнка, ветеринара і літератора, що народився в Клинцях Чернігівської губернії (нині -- це Брянська область Росії) і залишив чудові замальовки Прилук. З них можна дізнатися, скажімо, що в Прилуках продавалися на ярмарку коні таких порід -- верхові, рисисті, першерони, клейдесдали і прості селянські "тосканки"... Ага, оце ви знаєте "прості селянські "тосканки"? Отож -бо!

А голова прилуцької "Просвіти" Орися Григоренко запрошує відвідати село Валки. там Сергій і Петро Зайці створили садибу ... "Зайці". звели мисливську сторожку, в якій стелю підпирає кахельна піч, зібрали зразки глиняного посуду і всього народного побуту. А біля садиби -- трирічний яблуневий сад. А в ставку і карась, і білий амур, і короп... А ще ж у цьому селі є "Вишивана хата" -- подружжя Морозів прикрасили світлицю рушниками, серветками, вишитими сорочками, подушками, образами... Ні, я вже хочу у Валки!

"Прилуки. Фортеця" неможливі безсерйозних екскурсій у минуле краю -- цього числа Олена Клочко веде у родовідні таємниці Ґалаґанів, які стали Ламбсдорфами. А сучасні автори культурної палітри Прилук -- Вікторія Копасова та Аня Курган почуваються затишно в аурі насичної старовини Прилук.