Згадували ювілянта, що сколихнув Україну
22 грудня 2022 року в Чернігові, в Музеї боротьби за відновлення незалежності України на Чернігівщині, проведено круглий стіл до 85-річчя від дня народження В’ячеслава Чорновола (1937-1999).
Учасниками заходу були рухівці, які долучилися до відновлення незалежності України в 1989-1992 роках.
«Ми проводимо круглий стіл у приміщенні Чернігівської обласної організації Народного Руху України, яке знаходиться тут з лютого 1990 року. Його обов’язково відвідував і В’ячеслав Чорновіл під час своїх поїздок наше місто, проводив тут ділові зустрічі», — нагадав модератор заходу Сергій Черняков, вчений секретар Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній».
«24 грудня 1937 року у селі Єрки на Черкащині народився В’ячеслав Максимович Чорновіл, державний, громадський і політичний діяч, журналіст, народний депутат України I–III скликань, один із лідерів українського правозахисного руху, багаторічний керівник Народного Руху України, Герой України. Саме про нього і будемо сьогодні згадувати. Для мене серед багатьох його чеснот, талантів та звершень особливо близькими є організаційні здібності цієї великої людини. Він був одним із організаторів Установчого з’їзду Руху 8-10 вересня 1989 року, який проводився саме у Києві попри спротив комуністичної влади», — вказав він.
«Роль у боротьбі за незалежність та внесок в українське державотворення Чорновола була величезною. Але ж він був й надзвичайно талановитим журналістом. Про це чомусь нерідко забувають. Не тільки його публіцистика часів дисидентства, але й випуск редагованої ним газети «Час\Тime», у якій і я мав честь публікуватися – підтверджують високий рівень Чорновола-журналіста», — наголосив Василь Чепурний, власний кореспондент газети «Голос України» та почесний голова Чернігівського обласного об’єднання Всеукраїнського товариства «Просвіта» імені Тараса Шевченка.
«Водночас пам'ять про Чорновола не потребує творення з нього ікони. Він сам був категорично проти такого ставлення – згадаймо, як противився відзначенню його 60-річного ювілею. Відтак, заради України, за яку боровся Чорновіл, маємо обдумувати його стратегічні прорахунки, щоб не повторилися. Скажімо, його ідея федералізації України в час боротьби за незалежність чи відмова від широкої участі у владі після перемоги Кравчука на виборах президента. Обдумувати, щоб не повторити помилок видатного чоловіка», — застеріг він.
«У час, коли про незалежність України і розвал комуністичної імперії мріяли тільки великі романтики, В’ячеслав Чорновіл шукав засоби руйнування наймогутнішої у світі репресивно-тоталітарної системи. І те, що серед цих засобів була також ідея федералізації, не має нічого дивного. Більш того, це підтверджує, що федералізм – це ефективний інструмент руйнації унітарної держави. Сам Чорновіл невдовзі відкинув ідею федералізації України як зброю проти комуністичної імперії. Він був принциповим і непохитним прихильником соборності України. Більше того, він категорично виступав проти надання Кримській області статусу автономної, прозорливо попереджаючи, що це інструмент впливу російського імперіалізму на Україну, загроза її соборності», — заперечив наявність стратегічного прорахунку Сергій Соломаха, громадський діяч.
«Я, вже як член демократичної депутатської групи «Чернігів» у Чернігівській міській раді в 1990-1994 роках, постійно використовував у роботі, напрацьовані на Галичині, і, в першу чергу Львівською обласною радою, яку очолював В’ячеслав Чорновіл з березня 1990 року, ідеї та практичні здобутки розвитку місцевого самоврядування», — підкреслив він.
«Абсолютна вірність Україні. Блискучий оратор, який вмів чітко і простими словами доносити до широких верств слухачів свої думки. Залізна воля у досягненні поставлених цілей та завдань. Ось мої мабуть перші найсильніші враження про В’ячеслава Чорновола з вересня 1989 року, які з роками тільки зміцнювалися. Він дуже добре розумів сутність російського імперіалізму як у формі СРСР, так і у вигляді Російської Федерації, важливість активної зовнішньої політики незалежної України для формування та зміцнення міжнародної підтримки безпеки й розвитку країни. Про це свідчіть його редакційна політика газети «Час\Тime». Маємо пам’ятати застереження в 1997 році: «Над Україною нависає зловісна двоголова тінь російського імперіалізму, який тільки й чекає остаточного колапсу нашого суспільства, щоб запустити хижі пазурі в живе тіло нашого народу», — зазначив Сергій Бутко, представник Українського інституту національної пам’яті в Чернігівській області.
Сергій ГОРОБЕЦЬ
Учасниками заходу були рухівці, які долучилися до відновлення незалежності України в 1989-1992 роках.
«Ми проводимо круглий стіл у приміщенні Чернігівської обласної організації Народного Руху України, яке знаходиться тут з лютого 1990 року. Його обов’язково відвідував і В’ячеслав Чорновіл під час своїх поїздок наше місто, проводив тут ділові зустрічі», — нагадав модератор заходу Сергій Черняков, вчений секретар Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній».
«24 грудня 1937 року у селі Єрки на Черкащині народився В’ячеслав Максимович Чорновіл, державний, громадський і політичний діяч, журналіст, народний депутат України I–III скликань, один із лідерів українського правозахисного руху, багаторічний керівник Народного Руху України, Герой України. Саме про нього і будемо сьогодні згадувати. Для мене серед багатьох його чеснот, талантів та звершень особливо близькими є організаційні здібності цієї великої людини. Він був одним із організаторів Установчого з’їзду Руху 8-10 вересня 1989 року, який проводився саме у Києві попри спротив комуністичної влади», — вказав він.
«Роль у боротьбі за незалежність та внесок в українське державотворення Чорновола була величезною. Але ж він був й надзвичайно талановитим журналістом. Про це чомусь нерідко забувають. Не тільки його публіцистика часів дисидентства, але й випуск редагованої ним газети «Час\Тime», у якій і я мав честь публікуватися – підтверджують високий рівень Чорновола-журналіста», — наголосив Василь Чепурний, власний кореспондент газети «Голос України» та почесний голова Чернігівського обласного об’єднання Всеукраїнського товариства «Просвіта» імені Тараса Шевченка.
«Водночас пам'ять про Чорновола не потребує творення з нього ікони. Він сам був категорично проти такого ставлення – згадаймо, як противився відзначенню його 60-річного ювілею. Відтак, заради України, за яку боровся Чорновіл, маємо обдумувати його стратегічні прорахунки, щоб не повторилися. Скажімо, його ідея федералізації України в час боротьби за незалежність чи відмова від широкої участі у владі після перемоги Кравчука на виборах президента. Обдумувати, щоб не повторити помилок видатного чоловіка», — застеріг він.
«У час, коли про незалежність України і розвал комуністичної імперії мріяли тільки великі романтики, В’ячеслав Чорновіл шукав засоби руйнування наймогутнішої у світі репресивно-тоталітарної системи. І те, що серед цих засобів була також ідея федералізації, не має нічого дивного. Більш того, це підтверджує, що федералізм – це ефективний інструмент руйнації унітарної держави. Сам Чорновіл невдовзі відкинув ідею федералізації України як зброю проти комуністичної імперії. Він був принциповим і непохитним прихильником соборності України. Більше того, він категорично виступав проти надання Кримській області статусу автономної, прозорливо попереджаючи, що це інструмент впливу російського імперіалізму на Україну, загроза її соборності», — заперечив наявність стратегічного прорахунку Сергій Соломаха, громадський діяч.
«Я, вже як член демократичної депутатської групи «Чернігів» у Чернігівській міській раді в 1990-1994 роках, постійно використовував у роботі, напрацьовані на Галичині, і, в першу чергу Львівською обласною радою, яку очолював В’ячеслав Чорновіл з березня 1990 року, ідеї та практичні здобутки розвитку місцевого самоврядування», — підкреслив він.
«Абсолютна вірність Україні. Блискучий оратор, який вмів чітко і простими словами доносити до широких верств слухачів свої думки. Залізна воля у досягненні поставлених цілей та завдань. Ось мої мабуть перші найсильніші враження про В’ячеслава Чорновола з вересня 1989 року, які з роками тільки зміцнювалися. Він дуже добре розумів сутність російського імперіалізму як у формі СРСР, так і у вигляді Російської Федерації, важливість активної зовнішньої політики незалежної України для формування та зміцнення міжнародної підтримки безпеки й розвитку країни. Про це свідчіть його редакційна політика газети «Час\Тime». Маємо пам’ятати застереження в 1997 році: «Над Україною нависає зловісна двоголова тінь російського імперіалізму, який тільки й чекає остаточного колапсу нашого суспільства, щоб запустити хижі пазурі в живе тіло нашого народу», — зазначив Сергій Бутко, представник Українського інституту національної пам’яті в Чернігівській області.
Сергій ГОРОБЕЦЬ
| Читайте також |
| Коментарі (0) |