Загадковий Вал і таємниці нашої мови
Мабуть , зайве скрупульозно аргументувати, що все рідне підносить дух людини, а все чуже, що прагне витіснити рідне, гнітить. Відомо також: куди б не закинула доля людину, вона сумує за своїм отчим краєм, за своєю домівкою, за близькими людьми, за всім тим, що оточувало її з дитячих літ, у тому числі і за материнською мовою.
І чим похиліший вік людини, тим сильніша ностальгія за усім рідним. Напевно, підсвідомість диктує: якщо хочеш поліпшити своє духовне і фізичне здоров’я, поспішай до першоджерел. І кожен може пересвідчитись: коли після довгої розлуки ступиш на стежину, де залишилися cліди твоїх дитячих ніг, дихнеш рідними пахощами, ковтнеш води з призабутої вже криниці, почуєш знайомі з дитинства слова, і ти ніби знову на світ народився – світліше стає на душі, впевненіше ступають ноги, легше дихається. Оце і є підсвідомий ( тобто справжній) патріотизм.
І звичайно ж, підмурівок патріотизму зцементовує рідна мова. Між іншим, саме слово « рідна» несе в собі потужну патріотичну енергетику. Адже і в слові «народ» ( «нарід») присутня ота первісна енергетика, бо ж першопочатком народу був-таки рід, який уособлював рідню по крові, і позитивною історичною сув’яззю був родовідний ланцюг.
Отож коли від двох закоханих чуємо епітет «рідна», « рідний», то ті епітети переважують собою епітети «мила», « милий».
А скільки подібних слів можна відшукати у рідній мові! Візьмемо, наприклад, топоніми. Для мене таким енергетичним топонімом є топонім Вал.
У селі, де минуло моє дитинство, є піщаний пагорб, який називається Вал. Скільки в тій назві сконденсовано суті! Та суть для мене розкривалася поступово. З раннього дитинства той Вал для мене був близький і милий, бо біля нього жили мій дід Михайло, баба Олександра, тітки й дядьки. Я всіх їх дуже любив, і вони відповідали мені взаємністю. І ота аура любові перенеслася й на загадковий для мене Вал. Може, загадковості набував він тим, що на ньому стояла якась не схожа на інші пустка-хата, у якій, казали ( чомусь напівшепотом) жив учитель Свиридон Оврамович, людина, яку вважали святою, яку хтось «забрав», як пізніше я чув, за якесь там севеу. Біля тої хатини були зарості бузку і ще якісь квіти. А ще я знаходив там дуже багато кольорових скелець, через які так цікаво було дивитися на світ.
Поступово я все більше дізнавався про загребельського сільського вчителя Свиридона Оврамовича, якого люди за його розум, доброту, любов до людей, до свого краю і вважали за святого( згодом за святого мученика), бо за оту свою любов він був звинувачений у так званому буржуазному націоналізмі і відправлений у страшні Соловки, куди потрапили сотні й тисячі патріотів України, у тому числі й найталановитіші українські письменники, художники, драматурги, актори , учені. І звідти вже Свиридон Оврамович не повернувся, як не повернувся майже ніхто із тих, хто туди потрапив.
Отож звичайний український топонім Вал уже пов’язаний був для мене не лише із радістю, дитячою втіхою, а й болем, обуренням, протестантськими почуттями, прагненнями боротися проти несправедливості. І якщо б не отой топонім, у мене не народилося б балади «Вчитель», героєм якої і став сільський вчитель Свиридон Оврамович Сиворакша.
Але це ще не все, що пов’язане у мене з назвою Вал. У ньому ще сконцентровані широкі пласти історії, глибина якої вимірюється не лише сторіччями, а й тисячоліттями. Адже кожен, для якого українська мова є рідною, знає, що слово «вал» означає рукотворне земляне укріплення.
Наш видатний краєзнавець Юрій Степанович Виноградский у роботі «До історії колонізації Середньої Чернігівщини» про земляні укріплення наших далеких предків зазначає таке:
«Чи не були часом за свідків боротьби між носіями культур залізної і автохтонами ( корінним людом . – М. А.) за доби неолітичної або «бронзової» оті довгі вали, що їх маємо на Сосниччині»…
Хто зна…
Може, отой «груд», де розташована частина села Загребелля, яка називається Пісок, був теж таким валом, укоріненим в тисячолітню історію нашого краю.
Але у пам’яті моїх земляків оте земляне укріплення пов’язане з періодом війни з польськими загарбниками в 17 ст. н. е.
Отже етнонім Вал ( і слово «вал») увібрав у себе, окрім усього іншого, цілі історичні епохи, що охоплюють тисячоліття.
Микола АДАМЕНКО,
селище Сосниця.
| Читайте також |
| Коментарі (0) |