За законом і по понятіям…

«Не передбачено» – це таке хитре сучасне пояснення того, що треба виплатити, але… не треба виплачувати. Бо воно «не передбачено» не само по собі, а конкретно діючою правлячою коаліцією на чолі з Партією регіонів.
Згідно зі ст. ст. 37, 39, 48, 50, 51 і 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», мешканці забруднених територій мають пільги та повинні отримувати компенсації. Це – за Законом, з Великої літери.

Проте постраждалі передбачених коштів фактично не отримують, бо в державному бюджеті «не передбачено» – хоч з лапками, хоч без лапок.

Аналогічна ситуація щодо виплат дітям війни, зумовлених Законом «Про соціальний захист дітей війни».
Отож люди, яким передбачено Законом і «не передбачено» фактично, звертаються до суду і суд, спираючись на відповідний Закон, виносить рішення: Виплатити! Хто має виплатити? Пенсійний фонд України. І він вимушений виплачувати, не зважаючи на те, що «не передбачено».
Потік позовів не зменшується. Лише по одному Ріпкинському району Чернігівщини од початку року в суді зареєстровано 4250 адміністративних позовів.

До Пенсійного фонду і управління праці та соціального захисту населення районної державної адміністрації щодня надходить близько 150 виконавчих листів. Адміністратори вимушені виплачувати зазначені в судових рішеннях кошти, хоча вони ніяк не передбачені кошторисними призначеннями цих установ.

А тим часом деякі законослухняні громадяни вдруге і втретє подають до суду, позаяк судові ухвали задовольняють вимоги позивачів лише на піврічний термін. Та й тут буває чехарда: громадянам з однаковими пільгами виплачують різні суми компенсацій.

Щоправда, більшість постраждалих через похилий вік та слабке здоров’я вже не мають можливості звернутися до суду. Але й вони жваво обговорюють «ситуацію, що склалася». Сільський «телеграф» працює справно і розносить інформацію дуже швидко.

Люди мають підстави нарікати, адже Ріпкинщина суттєво постраждала від аварії на ЧАЕС: 72 з 118 населених пунктів району віднесено до забруднених територій.

У зоні посиленого радіаційного контролю (ІV зона) розташовано 56 населених пунктів, у зоні добровільного і гарантованого відселення (ІІІ зона) знаходиться 15 населених пунктів, у зоні безумовного (обов’язкового) відселення (ІІ зона) – одне село Редьківка, в якому мешкають самосели.

Та й як пояснити (і чи має сенс взагалі пояснювати?!) людям цю ситуацію: якщо Законом передбачено, то це ще не означає, що… а власне – що це означає?

Намагаючись розв’язати проблемний вузол «передбачено – не передбачено», керівництво району зверталося до народного депутата України Михайла Чечетова, який надіслав депутатське звернення до Кабінету Міністрів.
Надійшла відповідь від Міністра праці та соціальної політики Ігоря Лушнікова, який послався на бюджет…

Депутатам районної ради нема на кого і нема на що посилатись. Вони перебувають у безпосередньому контакті з виборцями – своїми односельцями, сусідами, які ставлять просте запитання: якщо є Закон, чому він не виконується?

Депутати Ріпкинської районної ради VІ скликання, на своєму нещодавньому засіданні, одноголосно проголосованим рішенням звернулись до мене з проханням оприлюднити цю інформацію і вчинити кроки, які припинять компрометувати Закон і законодавців. Що я й виконую.

Віталій КОРЖ,
народний депутат України