Вшанували полковника, що бив москалів

Цього року виповнилося 335 річчя з дня загибелі Григорія Гуляницького, видатного українського військового і державного діяча Гетьманщини, представника козацької старшини, учасника Хмельниччини (1648–1657), українсько-московської війни, міжусобних воєн часів Руїни, полковника ніжинського (1656–1659), наказного гетьмана Сіверського (1658–1659).

З ім’ям Григорія Гуляницького пов’язана історія Конотопської битви. Три місяці - з кінця квітня до кінця червня 1659 року - тривала героїчна оборона Конотопа проти стотисячного війська Московської держави на чолі з Трубецьким. У червні у місті було обмаль хлібних запасів, обложені почали їсти конину, стояла спека й духота. Існувала загроза зради, підсилена московськими шпигунами, тому козаки вимагали, щоб конотопські міщани не сходилися до гуртів більших трьох чоловік. Однак у Гуляницького були і власні шпигуни у таборі Трубецького.Московський служилий Лучко Климовський, який ще рік тому перекинувся до козаків, добре знав порядки московського війська й своїми порадами допомагав обороняти місто.

На кінець третього місяця облоги стан війська Григорія Гуляницького у Конотопі був лихим. У місті залишився тільки один колодязь, води бракувало. 26 червня (6 липня) Гуляницький написав блискучого за своєю стилістикою листа про становище в місті. Полковник зазначав, що його козаки б’ються вдень і вночі, що ворог укопався у рів і відняв воду, фортеця постійно обстрілюється, коней у козаків уже немає, закінчуються порох і кулі й максимум вони можуть протриматися тиждень, а здатися "Боже збав".

За пізнішими згадками, у Гуляницького залишилося лише півтори тисячі козаків з чотирьох.

29 червня (9 липня н. с.) умілим маневром козаки на чолі з братом Григорія Степаном Гуляницьким (він перебував у війську гетьмана Івана Виговського) ударили з тилу, захопивши міст й загативши річку Соснівку. Трубецькой, почувши про розгром кавалерії, відкликав війська від Конотопа й почав відступати. І тоді знову настав зоряний час Гуляницького. Він зібрав рештки свого війська і обложені з Конотопа на чолі з полковником ударили йому в тил, захопивши гармати...

30 червня (10 липня н.с.) Гуляницький із залишками війська зустрів свого гетьмана.

Конотопська битва стала великим знехтуваним шансом. Вона щонайкраще відповідає приказці про "виграну битву, але програну війну". Внутрішні негаразди, колотнеча між черню та старшиною, невиробленність чітких принципів зовнішньої політики, великі соціальні прорахунки Івана Виговського зіграли свою роль.

У 1664 році Польський коронний гетьман Чарнецький раптово звинуватив Григорія Гуляницького у зраді, заарештував його і разом з митрополитом київським Йосипом Тукальським і самим Юрієм Хмельницьким без суду і слідства відправив до каземату фортеці Мальборк. Тільки через три роки полковник отримав волю й одразу ж приєднався до нового гетьмана Петра Дорошенка.

У 1679 році, поляки знову звинуватили Гуляницького у зраді й на цей раз присудили до розстрілу поблизу Білої Церкви.

Відзначення Конотопської битви розпочалося цього року 28 червня на околиці села Шаповалівки, яке розташоване неподалік Конотопа. З різних куточків країни до славнозвісного Конотопського краю з’їхалися патріоти, щоб вшанувати пам’ять своїх предків-козаків, які на чолі з гетьманом Іваном Виговським 355 років тому перемогли московське військо.

У рамках програми фестивалю присутні відвідали поле бою «Конотопської битви», взяли участь у козацькому квесті, також посмакували справжній козацький куліш та послухали повстанських пісень біля нічної ватри.

Сьогодні на тлі новітньої агресії Москви Україна віддає шану своєму видатному лицареві, а міські організації «Просвіти», «Удару» , «Свободи» за фінансової підтримки Асоціації «Об’єднання підприємств Ніжинщини» і Благодійного фонду «Ніжен» розмістили у рамках проекту «Шануймо Великих Українців!» плакат на честь Григорія Гуляницького на щиті по вул. Набережній у Ніжині