Восьмий ранок Широкої війни

Тиша здається підозрілою, але Генштаб повідомляє, що станом на 6 ранку "на Сіверському напрямку російські окупанти, не маючи успіху в українських містах Чернігів, Ніжин та Суми, Лебедин та Охтирка, уникаючи бойових зіткнень зі ЗС України, намагаються дістатись північних околиць Києва".
Придурки - не змогли взяти Чернігів, а хочуть увійти в Київ!
А ще згадалося, що коли я запропонував нашу газету назвати "Сіверщиною", це сприймалося як історична екзотика, а сьогодні слово "Сіверщина" навіть у бойових зведеннях...
Далі Генштаб повідомляє, що ворожі частини зосереджені в районі Любеча та Нової Басані. "Частиною сил до БТРгрупи зі складу 200 омсрб 14 АК Північного флоту ЗС РФ, яка фактично втратила боєздатність, здійснює перегрупування та намагається наступати у напрямку на Бровари і Київ". Бачте кого і як українці потріпали на Сіверщині - Північний флот! Від бригади лишилася бетеергрупа! І на Київ лізуть - вас ждуть, як ждали біля Шестовиці, давайте!
Через 104 роки під Крутами відбувся знову бій три дні тому - і цього разу українці перемогли. Крутівська громада повідомляє про 200 приблизно російських трупів, які окупанти вивозили камазами...
Під Крутами загинув прекрасний патріот- ніжинець Станіслав Прощенко, з яким я встиг поспілкуватись тільки по телефону, коли йшлося про переведення парафій московського патріархату в нашу Церкву...
У Киїнці був поранений Олександр Тарнавський, що мав у підвалі "Просвіти" псевдо "Школа". Красивий хлопець, атлет, під два метри росту - ми ще сміялися, коли він під час Революції Гідності намагався сховатись за маскою - має осколок в легенях, вирізану селезінку, викачаний літр крові з живота, поламані ребра і ще жартує - мовляв, лікарі пошкодили татуху...
До речі, до списку знищених сіл треба додати і Якубівку.
... На сьомий день Господь сів відпочити, а українцям відпочивати ніколи. І заплакав Він мокрим березневим снігом і почув від України: "Чекає бій. Все інше буде після. Життя триває. Точиться війна".

Василь Чепурний
Фото ілюстративне