Воно тікає...

Тікає від свого ж Антимайдану. Після короткої "рєчухі" про "танки і літаки НАТО" на кордонах та "бандитів і урок" на мітингах.

У жлобській безрукавці навипуск в комплекті з костюмними штанями. Повернулося до всіх чорним задом.

...Старе, слабке, зім'яте, кілька разів пережоване, виплюнуте, а потім знову кільканадцять разів пережоване та виплюнуте. Москвою, коханками своїми, офіційними й неофіційними дітками-мажориками, мутними сербськими та арабськими дружками й подружками.

Могло красиво піти. Але вікно можливостей ним вже втрачене.

Стало вбивцею і катом. І мирних політичних супротивників, і ще більш мирного свого народу. Застрелений ОМОНОМ у Мінську Олександр Тарайковський годився цьому зім'ялому дідові в сини, забитий до смерті в ментовському автозаку у Гомелі Олександр Вихор міг би бути йому онуком. І ще не знати, чи виживуть важкі, що у реанімації. І чи, не доведи Господь, ніде нікого уночі не прикопували.

Воно хворе. Давно, невиліковно та смертельно.

Дмитро ДОБРИЙ

Фото - Вольга Корсун (Euroradio).