...Вона буде книгою друга

ДорогА кома доброго дня крапка ентер абзац.
День і справді чудовий. Четвер. І попереду вічність –
Цілий місяць зими, поза сумнівами і поза
Он отими деревами, що на узбіччі.

Коли вранці зимовий туман, коли сніг усуху
Випаровується у повітря – це в фізиці зветься
Сублімація. Так само кажуть, як тисне в паху,
А ми думаємо, що нам тяжко на серці,

Й починаємо вірші писати. Овва, це був жарт.
Як же тяжко на серці. Як смішно, коли так серйозно
Ми балакаємо про війну, про вугілля із шахт,
Газ, тарифи, закони, скандали. Про різне.

Як же страшно, що ти не боїшся і я не боюсь
Крізь знайомі обличчя, крізь постаті тисячоплечі
Бачити небокрай, а крізь гамір із тисячі вуст –
Чути дзвін, дуже схожий на дзвін порожнечі.

Це не вихід, але… дам-но я одну штуку тобі.
Цього разу не зброю й не ліки, а книгу. Вже другу.
Її варто вживати, коли починається біль.
Книга друга. Вона буде книгою друга.

Олексій МАСЛОВ