Викриття Арсеньєва

Давно хотів прочитати "Дерсу Узала" - була в мене така "біла пляма". Інтриги додавало ще й те, що деякий час родина Арсеньєва жила на хуторі біля Батурина (може, тому в "Дерсу Узала" скрізь - "коней" замість "лошадей"?). Та й "Тигролови" Івана Багряного і книги про життя туземців Задорнова - батька підтримували інтерес.
І ось випадково в букініста купив та й смакую по сторіночці - дві.

Що ж бачу? Об'єктивного дослідника, який чесно пише назви річок, гір та улоговин - Вангоу, Вамбахеза, Хунгарі, Сітухе і т.д. Тобто, як ви й злогадалися, назви - китайські. Зрідка - удегейські. Є і російські села - Казакевичево, Арзамасово, але дуже мало. Є й українські - Новоніжин, Чернігівка... В перекладі назви звучать природньо: наприклад, Сяо Цзи гау - долина, де живе родина Сяо... Але неприродньо для росіян

Тобто чесний дослідник підтверджує: території, які Росія чомусь вважає своїми, насправді - китайські. Недарма Владівосток китайці називають Хайшеньвей. А в 1917 - 1922 роках місто було столицею Далекосхідної Української республіки.

Думаєте, китайці відмовилися від своїх історичних територій?! Чи українці забули своє? Розпад Росії неминучий, бо те, що на брехні та окупації побудоване - розвалиться.

Василь ЧЕПУРНИЙ