Війна з Росією забрала життя ще одного земляка

У суботу, у переддень Трійці, в день, коли в церквах лунає поминальна батьківська молитва, ховали ще одного українського героя. Під Авдіївкою Донецької області ворожий снайпер укоротив вік молодому 27-річному хлопчині із Бахмача.

Сергій Кошмал був розвідником, спочатку він воював у 13-му батальйоні, а два місяці тому пішов за контрактом служити до 58-ї окремої мотопіхотної бригади ЗСУ. Без батька залишився 4-річний син, йдеться у сюжеті Чернігівської регіональної філії НТКУ.

Сергій був світлою людиною, творчою, він вмів гарно малювати. На батьківщині, в селі Халимоново, там, де і поховали воїна, здається, вся молодь ходить із виконаними їм «татушками». І в зоні АТО у вільний час Сергій продовжував займатися своєю улюбленою справою.

Його побратими – розвідники, вони неохоче дають інтерв’ю на камеру. Та це і зрозуміло, не висловити, не прокричати словами всю тугу та біль, яка сповнює серця.

Ось вони всі разом зібралися біля нього, аби провести героя в останню путь. Побратими та однокласники, вчителі та односельці, друзі та родичі. Плачуть всі і ніхто не стидається сліз. А там, біля труни, сидить його старенька бабуся. Вона сама виховувала хлопця, адже його батьки померли дуже рано.

«Якби то я знала, що на тебе полює ворожа куля, крилами б полетіла й зберегла тебе. А як же нам перенести це горе», — голосить стара. Є у Сергія брат і четверо сестер. Для всіх їх це страшна втрата.

Близько тисячі людей прийшли попрощатися із загиблим. Ось тут поряд і його однокласники, тут і перша вчителька і класна керівниця. Говорять, що за два дні до загибелі його запрошували на шкільну зустріч – 10 років після випуску, і він казав, що приїде, якщо не вб’ють.

І зовсім несподівано до нас підійшла директор Бахмацького музею. Виявляється, Сергій любив історію і підтримував музей, поповнював фонди експонатами.

Церковна панахида, вінки та квіти, духовий оркестр, військовий салют. Здається, Сергію не буде, за що ображатися… Хотілося б вірити, що українська держава не забуде родичів 27-річного загиблого воїна, який так рано пішов із життя, захищаючи всіх нас, і допомагатиме у скрутні часи не лише на словах: і бабусі, і малолітньому синочку, і дружині.Час чернігівський