Відійшов рухівець і просвітянин Сергій Ковбусь
Сьогодні на 78 році життя помер член Народного Руху і товариства "Просвіта" імені Т.Шевченка, активіст відродження української незалежної церкви Сергій Ковбусь. Про це повідомила його дочка Тетяна. Мав аритмію серця і "швидка" забрала з кишковою кровотечею... Він часто забував приймати ліки...
... Дивлячись на Сергія Михайловича, на його непогамовний інтерес до історії, до читання, до української політики, думав собі: звідки це в будівельника? Але він розказав - виявляється, дід у нього був писарем. Тобто по роду все ж передається щось таке важливе, визначальне, бо, здавалось би, робітнику - кранівнику не до сюжетів історії, не до книг, без яких він жити не міг.
Сергій Ковбусь родом з-під Прилук, які часто згадував. А попрацювати довелося на тільки на будовах СРСР, але й у Монголії, про яку він розповідав цікаво, відзначаючись спостережливістю та допитливістю.
З початком перебудови він зразу прийшов до Товариства української мови (згодом - "Просвіта"), уважно слухаючи всі лекції, диспути, підтримуючи наше національне відродження. Він був безвідмовним у малопомітних справах, без яких не було б і більш помітних - все, що стосувалося електрики, будівництва, за все це він брався чи то в "Просвіті", чи то в церкві.
Був одним із перших парафіян відродженої української церкви, допомагаючи не тільки словом, але й молотком, цвяхами, рубанком та викруткою. У книзі "Цеглинка для рідного храму. Історія відродження Чернігівської єпархії 1989 - 2002 р.р." є його спогади, записані Андрієм Глухеньким, нинішнім головою міської "Просвіти". Слава Богу, що ми встигли записати - видати і, здається, він таки прочитав цю книгу.
Хороший чоловік був Сергій Михайлович Ковбусь. Хай спочиває, натруджений, у мирі!
Родина запрошує рухівців, просвітян Чернігова прийти завтра, 30 вересня, до П'ятницької церкви для прощальної відправи, яка відбудеться з 15-ї години.
Василь ЧЕПУРНИЙ
P.S. Він був настільки скромним, що його фото в мережі мені знайти не вдалося...
... Дивлячись на Сергія Михайловича, на його непогамовний інтерес до історії, до читання, до української політики, думав собі: звідки це в будівельника? Але він розказав - виявляється, дід у нього був писарем. Тобто по роду все ж передається щось таке важливе, визначальне, бо, здавалось би, робітнику - кранівнику не до сюжетів історії, не до книг, без яких він жити не міг.
Сергій Ковбусь родом з-під Прилук, які часто згадував. А попрацювати довелося на тільки на будовах СРСР, але й у Монголії, про яку він розповідав цікаво, відзначаючись спостережливістю та допитливістю.
З початком перебудови він зразу прийшов до Товариства української мови (згодом - "Просвіта"), уважно слухаючи всі лекції, диспути, підтримуючи наше національне відродження. Він був безвідмовним у малопомітних справах, без яких не було б і більш помітних - все, що стосувалося електрики, будівництва, за все це він брався чи то в "Просвіті", чи то в церкві.
Був одним із перших парафіян відродженої української церкви, допомагаючи не тільки словом, але й молотком, цвяхами, рубанком та викруткою. У книзі "Цеглинка для рідного храму. Історія відродження Чернігівської єпархії 1989 - 2002 р.р." є його спогади, записані Андрієм Глухеньким, нинішнім головою міської "Просвіти". Слава Богу, що ми встигли записати - видати і, здається, він таки прочитав цю книгу.
Хороший чоловік був Сергій Михайлович Ковбусь. Хай спочиває, натруджений, у мирі!
Родина запрошує рухівців, просвітян Чернігова прийти завтра, 30 вересня, до П'ятницької церкви для прощальної відправи, яка відбудеться з 15-ї години.
Василь ЧЕПУРНИЙ
P.S. Він був настільки скромним, що його фото в мережі мені знайти не вдалося...
Читайте також |
Коментарі (0) |