Відголоски минулого
Осінь 1992 року, Москва. Я сиджу в просторому кабінеті генерального директора ОАО «Международное бюро информации и телекоммуникаций» Ашурбейлі Ігора Рауфовича: ведемо ділові перемовини тет-а-тет щодо реклами згаданої вище організації (я тоді мав рекламну агенцію). Дзвінок від секретарки, гендиректор каже: "Конєчно, пусть зайдут" і до кабінету заходять двоє кавказької зовнішності чоловіків, зовні нічим не примітних. З господарем кабінету поводяться просто, як зі своїм, хоча й без панібратства.
"Как дєла?" - запитує господар. "Ваюєм!" - бадьоро відповідає один. "В Баку вот лєтал, - з усмішкою продовжує тему гендиректор, - там вайна, здєсь вайна..." Усі троє сприймають це наче якийсь особливий дотеп і розпливаються усмішками. Ашурбейлі зовсім не соромлячись мене (певно, вважав, що справа буденна), відкрив шухляду столу, витягнув звідти, напевно, заздалегідь наготованого пухкого незаклеєного конверта і простягнув "воїну" зі словами: "Как всєгда".
"Отакої! - в мене стався легкий шок. - То це посильні від азербайджанського рекету... Навіть мене не соромиться." Досвідченим оком я оцінив вміст конверта десь так в чотириста-п'ятсот тисяч "дерев'яних", тобто приблизно в тисячу баксів.
Як рекламодавець, це ОАО «Международное бюро информации и телекоммуникаций» було так собі.., нижче середньої руки, відповідно і сума "мзди" була не дуже, вразила мене тільки буденність "операції".
Згадався сьогодні цей епізод після допису Іллі Пономарьова про те, що розпіарені російські комплекси С-400 виявились абсолютно неспроможними перехопити ракети американських HIMARS. А розробником С-400 був московський концерн "АЛМАЗ-АНТЕЙ", котрий з 1994 по 2011 рік очолював... мій колишній знайомий Ашурбейлі І. Р. Вікіпедія так і пише: "Под его руководством созданы новейшие модификации зенитных ракетных систем С-300 «Фаворит», разработаны и поставлены в Вооружённые силы Российской Федерации зенитные ракетные системы С-400 «Триумф». Закінчив же Ігор Рауфович, нащадок давнього бакинського роду нафтопромисловців, Бакинський інститут нафти та газу: кому ж, як не йому слід було довірити розробку ракет?!
А ще я подумав: цікаво, Ашурбейлі і після призначення його на посаду керівника НПО "Алмаз" платив азербайджанському рекету мзду? Адже рекет стоїть на тому, що коли хтось сплатив "бригаді" хоча би й п'ять копійок, має платити мзду до скону - або його, або її. А коли так, то які в біса ракети? Що путнього може створити "АЛМАЗ-АНТЕЙ", керівник якого платить данину банальному закавказькому рекету? Та навіть якщо й припинив платити, то що це за державна структура ВПК, коли її очолює колишній данник азербайджанських бандитів? Що це за ракети? Аби лиш по ТРЦ шмаляти?
І отак в тій раші все - через, вибачте, жопу. Витратили за 20 останніх років на свою армію 767 млрд доларів - а це, щоб ви знали, десь 80% загальних витрат усього українського бюджету за той же період. Куди поділась уся ота прірва задурно, без труда отриманої грошви? Розікрали: від пуйла, через Ашурбейлі, до останнього російського прапера. Бандюкам теж дісталось - а чого ж, гроші нічиї, народу байдуже. Тому "народу" не байдуже тільки добро в українській хаті - в селі Велика Дорога, на Ніжинщині, позабирали в старих бабів навіть в'язки алюмінієвих ложок, що по селах на поминки, зазвичай, тримають.
Така вона, Расєя...
Володимир ВОРОНА
"Как дєла?" - запитує господар. "Ваюєм!" - бадьоро відповідає один. "В Баку вот лєтал, - з усмішкою продовжує тему гендиректор, - там вайна, здєсь вайна..." Усі троє сприймають це наче якийсь особливий дотеп і розпливаються усмішками. Ашурбейлі зовсім не соромлячись мене (певно, вважав, що справа буденна), відкрив шухляду столу, витягнув звідти, напевно, заздалегідь наготованого пухкого незаклеєного конверта і простягнув "воїну" зі словами: "Как всєгда".
"Отакої! - в мене стався легкий шок. - То це посильні від азербайджанського рекету... Навіть мене не соромиться." Досвідченим оком я оцінив вміст конверта десь так в чотириста-п'ятсот тисяч "дерев'яних", тобто приблизно в тисячу баксів.
Як рекламодавець, це ОАО «Международное бюро информации и телекоммуникаций» було так собі.., нижче середньої руки, відповідно і сума "мзди" була не дуже, вразила мене тільки буденність "операції".
Згадався сьогодні цей епізод після допису Іллі Пономарьова про те, що розпіарені російські комплекси С-400 виявились абсолютно неспроможними перехопити ракети американських HIMARS. А розробником С-400 був московський концерн "АЛМАЗ-АНТЕЙ", котрий з 1994 по 2011 рік очолював... мій колишній знайомий Ашурбейлі І. Р. Вікіпедія так і пише: "Под его руководством созданы новейшие модификации зенитных ракетных систем С-300 «Фаворит», разработаны и поставлены в Вооружённые силы Российской Федерации зенитные ракетные системы С-400 «Триумф». Закінчив же Ігор Рауфович, нащадок давнього бакинського роду нафтопромисловців, Бакинський інститут нафти та газу: кому ж, як не йому слід було довірити розробку ракет?!
А ще я подумав: цікаво, Ашурбейлі і після призначення його на посаду керівника НПО "Алмаз" платив азербайджанському рекету мзду? Адже рекет стоїть на тому, що коли хтось сплатив "бригаді" хоча би й п'ять копійок, має платити мзду до скону - або його, або її. А коли так, то які в біса ракети? Що путнього може створити "АЛМАЗ-АНТЕЙ", керівник якого платить данину банальному закавказькому рекету? Та навіть якщо й припинив платити, то що це за державна структура ВПК, коли її очолює колишній данник азербайджанських бандитів? Що це за ракети? Аби лиш по ТРЦ шмаляти?
І отак в тій раші все - через, вибачте, жопу. Витратили за 20 останніх років на свою армію 767 млрд доларів - а це, щоб ви знали, десь 80% загальних витрат усього українського бюджету за той же період. Куди поділась уся ота прірва задурно, без труда отриманої грошви? Розікрали: від пуйла, через Ашурбейлі, до останнього російського прапера. Бандюкам теж дісталось - а чого ж, гроші нічиї, народу байдуже. Тому "народу" не байдуже тільки добро в українській хаті - в селі Велика Дорога, на Ніжинщині, позабирали в старих бабів навіть в'язки алюмінієвих ложок, що по селах на поминки, зазвичай, тримають.
Така вона, Расєя...
Володимир ВОРОНА
| Читайте також |
| Коментарі (0) |