Ви пойняли, шо зрозуміли?
Із сучасного живого мовлення одного містечка Переяславського полку:
- Я пойняв, шо ти зрозумів...
- Мені нравиться, що тобі подобається....
Бачте, люди активно й легко вживають слова, які київський українофон нарече суржиком. Але ці ж мовці вільно володіють і літературними копіями, тримаючи їх у синонимічному або стилістичному резерві - для збагачення короткого речення або уникнення в ньому повторів.
Тобто це СТИЛЬ.
Тим часом зарозумілий цензор невдовзі може взагалі не бути в курсі, що таке ЙНЯТИ ВІРИ або бути по НОРОВУ, до вподоби.
У литовській мові - кажуть, це бабуся усіх європейських мов - є слово noriu/норю. Хотіти.
Aš noriu - Aз норовлю, хочу, вподобав. Мені наравицця, подобаєцця.
Ото суржак! Застрелицця можна...
А ще в якомусь містечку Прилуцького полку легко почуєте й таке:
- На тобі полотенце, витри руки і поклади оце за рушники.
Це вже не синонінми. А дві різні речі. Це добре знають на Прилуччині.
Але в Київі два різні предмети позначають одним словом: РУШНИК. А як почують ПОЛОТЕНЦЕ, то може й плюнуть.
І що ж його робить? А слухать людей, які на відміну від нас ніколи не грішили пащекуванням московською мовою. І геть не чули, що, бачте, й кацапи кажуть "палатєнце" і "понял-понял-нє-дурак". Тому й нам не можна. Не кошерно.
До завтрього!
Ростислав МАРТИНЮК
- Я пойняв, шо ти зрозумів...
- Мені нравиться, що тобі подобається....
Бачте, люди активно й легко вживають слова, які київський українофон нарече суржиком. Але ці ж мовці вільно володіють і літературними копіями, тримаючи їх у синонимічному або стилістичному резерві - для збагачення короткого речення або уникнення в ньому повторів.
Тобто це СТИЛЬ.
Тим часом зарозумілий цензор невдовзі може взагалі не бути в курсі, що таке ЙНЯТИ ВІРИ або бути по НОРОВУ, до вподоби.
У литовській мові - кажуть, це бабуся усіх європейських мов - є слово noriu/норю. Хотіти.
Aš noriu - Aз норовлю, хочу, вподобав. Мені наравицця, подобаєцця.
Ото суржак! Застрелицця можна...
А ще в якомусь містечку Прилуцького полку легко почуєте й таке:
- На тобі полотенце, витри руки і поклади оце за рушники.
Це вже не синонінми. А дві різні речі. Це добре знають на Прилуччині.
Але в Київі два різні предмети позначають одним словом: РУШНИК. А як почують ПОЛОТЕНЦЕ, то може й плюнуть.
І що ж його робить? А слухать людей, які на відміну від нас ніколи не грішили пащекуванням московською мовою. І геть не чули, що, бачте, й кацапи кажуть "палатєнце" і "понял-понял-нє-дурак". Тому й нам не можна. Не кошерно.
До завтрього!
Ростислав МАРТИНЮК
Читайте також |
Коментарі (0) |