Верхи не можуть - низи не хочуть
Майдан гуде, скрізь заклики й плакати, Часом доходить аж до боротьби:
Верхи не хочуть у Європу нас пускати,
Низи не хочуть жити як раби.
В країні невдоволених все більше,
В столиці від міліції рябить…
Верхи засвоїли, що чим народ бідніший,
Тим легше їм за гречку нас купить.
Щоб звести люд лобами у столиці,
А потім ввести надзвичайний стан,
Звозять усіх, хто нині є голуболиці,
Машинами за гроші на Майдан.
Верхи низи вважають за холопів,
Які себе поборють без війни.
Вони й нащадки їх давно живуть в Європі,
А Україна – дача тут у них.
Майдан гуде, скрипить залізна йолка,
Вкраїна прагне правди і обнов.
Верхи, йдіть геть ! Бо з вас не буде толку.
На нари тих, які пролили кров !
Саме такими словами можна передати події, які відбуваються не тільки в столиці , а й в усіх містах і навіть селах нашої держави, а також в десятках країн світу, громадяни яких виступають за підтримку про європейських прагнень громадян України. 8 грудня стало апогеєм останніх тижнів Євромайдану, де зібралися на всенародне віче більше мільйона прибічників Євроінтеграції України.
Якщо проаналізувати виступи громадян на всенародному віче, то можна було помітити, що переважна більшість з них говорили навіть не про євроінтеграцію, а більше про неспроможність нинішньої влади забезпечити стабільний економічний і соціальний розвиток держави.
За останні три роки правління так званої більшості країна скотилася ще в більшу прірву: подвоївся зовнішній борг країни, який пішов на збагачення синків і прибічників нинішніх правителів, які зуміли за ці три останні роки стати мілліардерами, проти народу України і його зубожіння направлені всі реформи, які запроваджені нинішнім урядом: антикорупційна( яка породила ще більшу масову корупцію в державі), пенсійна ( яка багатьом людям не дасть можливості дожити до пенсійного віку при нашому рівні тривалості життя, за нинішню мізерну пенсію дуже важко існувати, я не кажу жити, в умовах нинішніх цін), податкова ( яка майже вдвічі скоротила малий і середній бізнес в Україні, а податків від цього в державі не побільшало, а поменшало, ), освітянська ( яка направлена на масове закриття шкіл і зниження рівня освіти в країні, на неможливість багатьом молодим розумним дітям отримати вищу освіту, а отримавши її – знайти роботу за фахом), медичну ( яка мільйони людей по всій країні лишає останньої надії отримати будь-яку медичну допомогу, особливо в сільській місцевості). Сьогодні будь-яка людина похилого віку ( не рахуючи можновладців), найбільше боїться захворіти, бо для лікування не вистачить ні сили, ні грошей. В той же час наші правителі вже давно євро інтегровані. Їхні діти отримують кваліфіковану освіту в Європі, лікуються вони і члени їх сімей також у Європі, більша частина бізнесу і їх банківські рахунки теж там. Тому Європа їм в Україні не потрібна.
Вони хочуть будувати в Україні свою Європу, де люди і далі житимуть в бідноті, де і далі процвітатиме корупція, де міліція і суди захищатимуть олігархів і їх статки. Тоді на чергових виборах можна буде знову легко за гречку і рис, за пляшку оковитої, за зонтик для дощу чи куртку з написом «від партії регіонів» купити для себе голоси наших виборців, щоб і надалі будувати для себе Європу в Україні.
Саме під такими гаслами я бачив у неділю 8 грудня після обіду пару тисяч людей біля президентської резиденції, які ніби в концтаборі за високою металевою огорожею, під охороною міліції в два ряди зазомбовано вигукували гасло «Збудуємо Європу в Україні». Ще напередодні всенародного віче стало відомо, що адміністраціям Президента дана вказівка мобілізувати і звезти за суботу-неділю в столицю людей в підтримку Президента України. Таку ж вказівку отримали і наші районні можновладці, які тут же довели до свої підлеглих і залежних від них керівників рознарядку забезпечити виїзд 120 людей з району на президентський майдан. Кожному з людей обіцялася за поїздку грошова винагорода.
Але потрібно віддати належне громадянам нашого району ( і це хороший знак), що переважна більшість людей категорично відмовилися від подібної поїздки, мотивуючи це тим, що на Майдані стоять їхні діти, які борються проти цієї недолугої влади і вони не поїдуть виступати проти своїх власних дітей. Поїздка зірвалася і тепер нашим чиновникам прийдеться викручуватися перед вищестоящими обласними керівниками.
Нещодавно на сторінках "Коропщини" я інформував наших читачів про своє звернення на гарячу лінію, до районної прокуратури, до районної Ради з приводу примусового направлення працівників бюджетної сфери в робочий час на зустріч з народним депутатом І. Рибаковим, який щедро обдаровував «направленців» гречкою і рисом . В листі-відповіді на моє звернення за підписом голови адміністрації В.Д.Бригинця зазначено, що райдержадміністрацією не надавалося жодних окремих розпоряджень щодо зібрання працівників бюджетної сфери на зустріч з депутатом.Всі заходи проходили на добровільних засадах. Звичайно, що ніяких письмових розпоряджень в таких випадках адміністрація не видає, але усні розпорядження і рознарядки доводяться завжди саме звідти. А хто їх не виконає, робляться відповідні висновки.
Але повернемося знову до Майдану. Судячи з настрою людей на головній площі столиці – відступати від своїх вимог вони не збираються. А вимоги їх наступні:
1. Звільнити всіх політв’язнів Майдану і не допустити переслідування його активістів .
2. Відправити у відставку діючий ( а фактично бездіяльний) уряд.
3. Підписати документ про Євроінтеграцію України.
4. Прийняти рішення про дострокові парламентські вибори.
5. А в разі невиконання цих вимог – вимагати відставки Президента Януковича.
Ці вимоги прозвучали на мільйонному Майдані як ультиматум нинішній владі, які залишається або виконувати умови цього ультиматуму, або вдатися до силового варіанту, що ще більше загострить ситуацію в Україні, ізолює її від світу, розколе навпіл, розрушить остаточно і так зруйновану економіку. Зате наш гарант і надалі матиме можливість з кучкою своїх прибічників-олігархів продовжувати будувати Європу в Україні. Гречкою і рисом перед наступними виборами китайці Україну забезпечать. Це питання нещодавно було вирішено.
А під завісу вчорашніх акцій в Києві відбулася ще одна символічна подія, про яку говорить нині весь світ. Це повалення останнього монумента світовому вождю в м. Київ. Відповідальність за це акт взяла на себе партія Всеукраїнське Об»єднання Свобода. Одні вважають це актом вандалізму, інші вважають, що необхідно було уже давно його знести. А правитель Харкова пан Добкін пообіцяв передати 100 тисяч гривень на відновлення пам’ятника вождю світового пролетаріату. Я ж особисто прихильник індійського варіанту, де звезли скульптури всіх індійських вождів в один парк, встановили іх там і кожен може ходити туди і бити поклони перед своїм вождем.
Жаль, що в нашій країні до цього часу такого парку ще немає і тому стоять на площах наших міст пам’ятники вождю, Дзержинському, Косіору, Сталіну і їм подібним, а вулиці цих міст донині носять їх імена.
Василь КИРИЛЮК, депутат Коропської районної Ради (на фото),
с. Свердловка
| Читайте також |
| Коментарі (0) |