Вепри не перевелися
Цей великий сильний звір був поширений в усій Європі, заселяв і Африку, але там його винищили. Натомість у тропічній Африці поширились екзотичні види диких свиней - бородавочники, пекарі, болотні кабани та інші. У бородавочника по боках голови ростуть по три бородавчасті шкірні вирости, звідки й походить назва тварини. В українських же лісах і досі трапляються вепри. До їхнього раціону входять жолуді, горіхи, насіння, коренеплоди, цибулини, ягоди, гриби, трава, плоди, личинки, комахи, жаби, гризуни, яйця, пташенята - вони всеїдні. На зиму вепр обростає густим теплим підшерстком, для захисту від голоду й холоду накопичує шар сала.
Особливо симпатичними і кумедними бувають маленькі дикі поросята, котрі народжуються навесні. Вони смугасті і бігають за мамою, як курчата за квочкою. Дикий кабан, або сікач, - звір сильний, хоробрий і небезпечний. Полювання на вепра вимагає неабиякої відваги та сили. Та й нині поширені мисливські байки про те, як кабан-іклан заганяє невдаху мисливця на дерево.
На фото: на лісовій галявині дикі вепри-підлітки, у Київській області 27 травня 2010 року.
Сайт Народний оглядач
| Читайте також |
| Коментарі (0) |