реклама партнерів:
Головна › Новини › Спецакції

Вчителі подають голос

ЗАЯВА КООРДИНАЦІЙНОЇ РАДИ «УКРАЇНСЬКОЇ ДЕМОКРАТИЧНОЇ ЛІВИЦІ»
Про подолання кризових явищ в освіті України

Найвищою справедливістю для людини, батька чи матері, їхньої дитини є отримання сучасної якісної освіти. Якісна освіта – це шлях у майбутнє, це добробут молодої людини, її сім’ї і, звісно, благополуччя всієї країни. Добра, доступна освіта є потужним соціальним стабілізатором, запорукою спокою в державі.На жаль, стан справ української освіти є надзвичайно тривожним. Економічні негаразди, недостатня увага влади в останні роки до проблем освіти привели до серйозного зниження якості знань, деградації освіти, моральності і духовності серед учнів і студентів. Спостерігається політизація освітнього процесу, втягування в ці процеси політичних партій. За останні три роки в Україні закрито майже 1000 шкіл, найбільше в 2009 році – 398. Застарілим є зміст освіти, до межі зношеною є навчальна матеріально-технічна база, зарплата Вчителя роками не підвищується, є мінімум удвічі нижчою, ніж того вимагає Закон «Про освіту». Працюючий Вчитель, Професор, Майстер, Вчений є бідним!

У вищій школі процвітає псевдоосвіта, купівля оцінок, частина студентів не бажають і не можуть вчитися. Передача фінансування на місцеві бюджети профтехосвіти, активізація процесів т.з. її оптимізації – закриття, передача у підпорядкування вузам веде до знищення системи підготовки робітництва, розтранжирення її бази.

Наміри Міністерства освіти примусово «укрупнити» вузи, позбавити самостійного статусу технікумів можуть нанести серйозний удар по системі вищої освіти. Тривожать спроби влади відмовитися від зовнішнього незалежного оцінювання, ввести додаткові екзамени для абітурієнтів у вузах. Це може призвести до повернення корупції і хабарництва.

Українська Демократична Лівиця не підтримує наявну тенденцію комерціалізувати освіту, всіляко поширити платні послуги і навчання, зменшити держзамовлення, перекласти свої конституційні обов’язки, тягар витрат на освіту на плечі батьків і студентів, позбавити дітей з бідних сімей можливості здобути професію. В країні відсутня сучасна стратегія розвитку освіти і науки. Замість передбачених Законом 8-10% ВВП, які повинні бути спрямовані на освіту і 1,7% ВВП – на науку, ми спостерігаємо постійне зниження цих показників. Так у 2011 році на освіту буде виділено близько 6%, а на науку менше 0,7% від ВВП. Не створені законодавчі умови щодо стимулювання вітчизняного бізнесу вкладати кошти у підготовку кадрів і розвиток високих технологій.
Українська Демократична Лівиця наполягає на проведенні широкої дискусії у суспільстві щодо виходу освіти і науки України з кризи, стратегії її розвитку. На наше переконання – освіта і наука – це такі галузі, турбота про яких має примирити і владу і опозицію, і лівих і правих. Бо у нас немає вищої цінності, як майбутнє наших дітей!

Серед найперших кроків – підвищення якості української освіти, оновлення змісту освіти, розробка сучасних стандартів освіти. Потрібна державна програма виробництва сучасних технічних засобів навчання, завершення інформатизації навчального процесу, залучення до навчання і виховання телебачення, створення сучасної освітньої мережі, під’єднання її до європейських освітніх мереж.

Ми наполягаємо на тому, що без суттєвого збільшення рівня заробітної плати педагогам, ніяких позитивних змін в навчальному процесі не відбудеться. Повернути престижність праці Вчителя наше найперше завдання! Слід негайно підпорядкувати всі навчальні заклади єдиному центральному органу виконавчої влади – Міністерству освіти і науки.
Потрібні рішучі кроки щодо підвищення конкурентоспроможності нашої освітньої системи, визнання українських дипломів в світі і Європі зокрема.

Серед першочергових кроків ми бачимо рішучу зміну ставлення держави до проблем школи, вузу, дитсадка і училища. Слід щорічно спрямовувати на потреби освіти не менше 8% ВВП. Оголосити державним пріоритетом не тільки Євро-2012, а українську освіту і науку! Розробити і реалізувати низку національних проектів поліпшення якості освіти – «Школа майбутнього», «Наука в університеті», «Здорове харчування учнів і студентів» і т.і.
Через зміни в законодавство стимулювати підприємців вкладати кошти в розвиток освіти і науки, створювати робочі місця для практики студентів, переоснащення матеріальної бази навчальних закладів. За рахунок цього можна вдвічі збільшити інвестування в освіту.

Пріоритетами державної політики в галузі освіти є підвищення якості освіти і виховання, реалізація принципу «потрійної інноваційної спіралі»: навчання, наукові дослідження, запровадження високих технологій, встановлення ефективних зв’язків з виробництвом і бізнесом. Все це, а також справжня турбота про педагога мусять сприяти підвищенню життя кожного громадянина і в цілому всього українського народу.
Прес-служба партії "Справедливість"




Теги:вчителі, освіта, Страйк


Читайте також






Коментарі (1)
avatar
1
Учителя - самые подневольные люди (после военных, конечно).
У военных – приказы не обсуждаются, и учителя тоже вынуждены беспрекословно подчиняться – а именно – читать уроки строго по учебному плану, составленному властью.
Да их давно надо было госслужащими объявить! А может артистами?
Ведь это ж надо так уметь – годами восхвалять КПСС, а через пару месяцев – её охаивать.
Хвалить президентов, а потом их ругать. Русских называть братьями, и вскоре объявлять их оккупантами. Не лёгкая им роль досталась!
И вот тут на тебе - «Вчителі подають голос», или голосок? Видать натерпелись учителя за 20 лет от независимого демократического государства, дальше уж некуда.
Вот только удивляют они меня своими требованиями:
«Серед найперших кроків – підвищення якості української освіти, оновлення змісту освіти, розробка сучасних стандартів освіти.» …

«Ми наполягаємо на тому, що без суттєвого збільшення рівня заробітної плати педагогам, ніяких позитивних змін в навчальному процесі не відбудеться.»…

«Серед першочергових кроків ми бачимо рішучу зміну ставлення держави до проблем школи, вузу, дитсадка і училища. Слід щорічно спрямовувати на потреби освіти не менше 8% ВВП.»

Разве такие требования надо предъявлять власти?
Конечно, требования совершенно правильные, но, разве они осуществимы?
Как можно не понимать, что после 20-летней прихватизации народных предприятий государство осталось ни с чем? Надо, прежде всего, требовать отмены депутатской неприкосновенности, льгот, огромных депутатских зарплат и пенсий. Рыба гниёт с головы. Надо потребовать возврата части приватизированных предприятий, а также запрета продажи сельхозземли. Прежде всего, надо добиться наполняемости казны, ведь не только учителям требуется дополнительное финансирование.
Деньги требуют и врачи, и транспортники, и шахтёры, и дети войны, и чернобыльцы, и военные…
Несомненно, учителя молодцы, что выступили, но всё же, я думаю, их кто-то ведёт – с какой-то другой целью. Ладно, поживём увидим.

avatar