Слова вдячності вчителю
Як говорив один історик, подяка не є право того, кому дякують, а є борг того, хто дякує; вимагати подяки – дурість, не бути вдячним – підлість!
Сьогодні 85 -річчя людини з великої літери. Судді від Бога, обдарованого юриста, індикатора чесності у владі, уважної та життєрадісної, мудрої людини –Бойка Віталія Федоровича.
Народився він 30 вересня 1937 року у дружній великій родині, в селі Крапивна, що на Ніжинщині Чернігівської області. Де був похований у 2020 році поряд з батьками.
«Велич душі розкривається не у великому але у повсякденному.» - казав Мішель де Монтень. Вкладаючи всі свої сили, накопичуючи щодня знання, досвід та мудрість, Віталій Федорович відігравав важливу роль у становленні правосуддя в Україні, здобув величезний авторитет не тільки серед суддів, але й показав себе чесним та принциповим громадянином, державним діячом, патріотом України та всього українського.
Життєвий шлях Бойка В.Ф. важко повторити. Післявоєнна важка праця у колгоспі, далі – культпросвітпрацівника, студента Харківського юридичного інституту, судді та керівника районного та двох обласних судів , Голови Верховного суду України…
Ймовірно, мало хто пам’ятає, що він обіймав посаду Міністра юстиції України. А коли був Головою ЦВК, забезпечив уперше в Україні альтернативні та чесні вибори до всіх рад, в тому числі й до Верховної Ради України. Був послом України в Молдові у важкі для цієї країни часи. Та знаходив час для наукової та педагогічної діяльності.
Примітно, що сьогодні керівник судової системи- Голова Верховного суду (уже не піднімається рука написати «судової влади») спілкувався онлайн з суддями України. Але дуже шкода, що минуле забуте і судді у відставці- «відпрацьований матеріал»…
Наразі, всі шукають «сироватку» справедливого суду. На моє глибоке переконання, фундамент справедливого суду формується на серйозних знаннях, вихованні, чесності, загострених почуттях справедливості і, природньо, на судовій практиці, яка формується десятиріччями та перетворюється на дух Закону. Віталій Федорович не тільки володів таким духом, але й з особливим мистецтвом міг передати його іншим. Чим не приклад для наслідування?
«І чужому навчайтесь, і свого не цурайтесь» Вибач, Тарасе Григоровичу, сьогодні у нас в моді лише чужі…
Ваше, Віталію Федоровичу, твердження, що істина вище ніж влада, з часом стане реалією в Україні! Сподіваємось, чекаємо, докладаємо зусиль!
З днем народження і величезна подяка Вам, Ваша честь! Щиро вдячні! Спіть спокійно!
Садіг ТАГІЄВ
Сьогодні 85 -річчя людини з великої літери. Судді від Бога, обдарованого юриста, індикатора чесності у владі, уважної та життєрадісної, мудрої людини –Бойка Віталія Федоровича.
Народився він 30 вересня 1937 року у дружній великій родині, в селі Крапивна, що на Ніжинщині Чернігівської області. Де був похований у 2020 році поряд з батьками.
«Велич душі розкривається не у великому але у повсякденному.» - казав Мішель де Монтень. Вкладаючи всі свої сили, накопичуючи щодня знання, досвід та мудрість, Віталій Федорович відігравав важливу роль у становленні правосуддя в Україні, здобув величезний авторитет не тільки серед суддів, але й показав себе чесним та принциповим громадянином, державним діячом, патріотом України та всього українського.
Життєвий шлях Бойка В.Ф. важко повторити. Післявоєнна важка праця у колгоспі, далі – культпросвітпрацівника, студента Харківського юридичного інституту, судді та керівника районного та двох обласних судів , Голови Верховного суду України…
Ймовірно, мало хто пам’ятає, що він обіймав посаду Міністра юстиції України. А коли був Головою ЦВК, забезпечив уперше в Україні альтернативні та чесні вибори до всіх рад, в тому числі й до Верховної Ради України. Був послом України в Молдові у важкі для цієї країни часи. Та знаходив час для наукової та педагогічної діяльності.
Примітно, що сьогодні керівник судової системи- Голова Верховного суду (уже не піднімається рука написати «судової влади») спілкувався онлайн з суддями України. Але дуже шкода, що минуле забуте і судді у відставці- «відпрацьований матеріал»…
Наразі, всі шукають «сироватку» справедливого суду. На моє глибоке переконання, фундамент справедливого суду формується на серйозних знаннях, вихованні, чесності, загострених почуттях справедливості і, природньо, на судовій практиці, яка формується десятиріччями та перетворюється на дух Закону. Віталій Федорович не тільки володів таким духом, але й з особливим мистецтвом міг передати його іншим. Чим не приклад для наслідування?
«І чужому навчайтесь, і свого не цурайтесь» Вибач, Тарасе Григоровичу, сьогодні у нас в моді лише чужі…
Ваше, Віталію Федоровичу, твердження, що істина вище ніж влада, з часом стане реалією в Україні! Сподіваємось, чекаємо, докладаємо зусиль!
З днем народження і величезна подяка Вам, Ваша честь! Щиро вдячні! Спіть спокійно!
Садіг ТАГІЄВ
| Читайте також |
| Коментарі (0) |