Варіант розвитку подій або чим Трампу цікава Україна

Я вже писав, що Трампу сама по собі Україна ніяк не цікава, бо тут нема його прямих інтересів. Ми не є цікавим ринком збуту, не є головним гравцем на будь-яких найбільш прибуткових ринках, не впливаємо на найбільші грошові потоки... Тобто, для США наша країна цікава виключно як інструмент тиску на Європу та московію.

Навіщо ж Трампу тиснути на Європу? Що від Європи він хоче?

А тут здогадуватись довго не треба - питання в грошах. Європа є найбільшим сховищем грошей у світі і саме цим вона цікава для США. Ринки збуту дорівнюють великим заробіткам. Тому тиск на Європу має бути таким, який призводить до збільшення потоків грошей із Європи до США.

Як це зробити? Та дуже легко - продавати енергоносії, яких у самій Європі майже нема.
І тут ми підійшли до питання, чому треба тиснути на московію. Саме москва тримає ринки енергоносіїв для Європи у своїх руках. Точніше... тримала. А тепер кремль посунули і ринок відкритий для пропозицій. І ці пропозиції, звісно, надасть США. Вже повним ходом валить із США скраплений газ і танкери теж підходять на вивантаження регулярно.

Тож... це питання майже вирішено.
Але до чого тут Україна і війна на її території?

Справа в тому, що Україна є тим самим буфером чи бампером, який стримує московію від силового втручання у справи Європи. Нема України - московія повністю поставить у залежність від себе східну частину Європи, а потім і усю іншу.

Тому... поки існує незалежна Україна, яка здатна пручатись - існує ринок для США.

Та ринки в Європі не настільки цікаві для Трампа, як Китай, який перехопив більшість ринків світу на себе. От посадити в нуль промисловість та товари Китаю - це набагато цікавіше.Тому найбільше мріє Трамп про занепад Китаю, а не занепад московії. І тут теж важлива гра України у геополітичному протистоянні.
Відкрийте карту і подивіться, на Китай і на Індію. Звідки простіше доставляти товари в Європу? Звісно з Індії. А якщо контролювати Червоне море і не пускати китайські вироби крізь нього, то Китай через логістику втрачає майже все і не складає конкуренції Індії ніяк.

А де ж тут роль України?
Та роль України у тому, щоб крізь себе не пропускати китайські товари, які попруть суходолом. Тільки Польща та Україна мають можливість перекрити транзит китайських товарів до Європи суходолом. Нема транзиту - нема торгівлі. А морем навколо всієї Азії, навколо всіє Африки, а потім ще й шукати вільні порти у самій Європі - багато не наторгуєш.

Тому Україна цікава Трампу як бар'єр, через який не має просочуватись ані московицький газ з нафтою, ані китайські товари. Хоча ми б теоретично могли б заробляти на тому самому транзиті і ці втрати можливостей бажано компенсувати. І нам це компенсують... утримуючи нашу армію за кошт США та Європи. Навіщо те НАТО, якщо і так гарно годують...?

А як же ж далі з московією? Вона ж не зупиниться?
Звісно не зупиниться. Китай у найстрашніших снах бачить, як його блокує Трамп і тому Китай дає усе, що потрібно, кремлю для протиснення сухопутного коридору до Європи. Особливо цікаві території вздовж моря з портами. Щоб вже по повній взяти Європу в облогу і поставити у залежність від усього, що їй продаватимуть.

І тепер питання наступне: як зупинити Китай, щоб він не годував кремль і не нацьковував його проти України? Та дуже і дуже просто: для цього сама Європа повинна довести наочно Китаю, що НЕ збирається у них нічого купувати. Звісно, так ніхто не скаже, а насправді введуть мито на китайські товари, щоб торгувати ними у Європі було НЕ вигідно. США введуть, ЄС введуть... Китай переконається, що торгівля у США і ЄС для нього зачинилась... і сенс пробивати коридори крізь Україну - зникнуть. Тобто, фінансування війни Китаєм припиниться, а упороте пуйло за власні гроші воювати не може, бо гроші вже витрачені, а нові не надходитимуть через припинення поставок газу та нафти до Європи.

І перші кроки вже зроблені. Транзит газу припинений... не через потужність найпотужнішого, а за вказівкою саме із США. І та сама Індія, отримавши гарантії від США, припинила закупку нафти з московії. І у Червоному морі все заспокоїлось та навіть Туреччина аж пнеться зі шкіри, щоб довести, що вона "надійний партнер" у контролі транзитних шляхів, які так цікаві США, ЄС та Індії...

Тож, або будуть рішення, які щойно перелічені, або буде інший сценарій. Та як тільки ви побачите новини, що Індія щось гарантує Україні, або допомагає відновити, або виступає у чомусь посередником для нашої вигоди - сценарій був обраний саме цей.
Поживемо - побачимо.

Анатолій ЯРОВЕД