Головна › Новини › Невідома Україна
Українець, що "розкусив" облудність єврейського соціалізму
27-Сер-16 1193 1.0 1
Сьогодні - 160 років з дня народження геніального українського письменника, політика, енциклопедиста Івана Франка.

Деякі цікаві факти з його біографії.

Коли Франкові було 9 років, помер батько. Мати вийшла заміж удруге. Вітчим, Гринь Гаврилик, уважно ставився до дітей, фактично замінив хлопцеві батька. Франко підтримував дружні стосунки зі своїм вітчимом протягом всього життя.

Іван Якович любив пити медовуху, вино. Смачно готував каву, збирав і любив їсти гриби й рибу, що сам ловив. Іван Франко понад усе любив збирати гриби. Їх варили, смажили, сушили на зиму. Донька пише: “Присмажені гриби з молодою картоплею були смачною й улюбленою стравою тата”.

Як і більшість молодих людей того часу, Іван Франко захоплювався ідеями соціалізму. Читав твори Маркса, Енгельса, листувався з Михайлом Драгомановим. Однак наприкінці життя він зрозумів хибність ідеї Маркса, назвавши соціалістичну державу тюрмою.

Після свого другого арешту 1880-го Франко ледь не помер з голоду. Тоді за тиждень у готелі він написав повість “На дні” й на останні гроші надіслав її до Львова. Після того три дні жив на 3 центи, знайдені на березі річки Прут – цих грошей вистачило хіба на одну хлібину. А коли їх не стало, лежав без пам’яті, без сил. Врятував Франка від голоду старий служитель готелю.

Подружнє життя Франків не було щасливим. Матеріальні нестатки, хатні злидні, щоденні турботи, вороже ставлення до Ольги з боку найближчих співробітників мужа, зокрема Михайла Павлика, й частини суспільства, що ставилися до неї ще з більшою неприязню, ніж до самого Франка, як до схизматички — все це зломило жінку. Наслідком були сухоти, нервове перенапруження, а згодом і цілковитий психічний розлад. Одинока, покинута дітьми померла 17 липня 1941 року і похована на Личаківському цвинтарі, на полі № 4 неподалік від свого чоловіка.

В інституті германістики Віденського університету, в якому Іван Франко успішно захистив докторську дисертацію, встановлена меморіальна дошка Івану Франку встановлена. Відкрита 29 жовтня 1993 року. На Постгассе, 8 знаходиться погруддя письменникові. Пам’ятник був відкритий 28 травня 1999 року. Пам’ятна дошка також встановлена на будинку, в якому жив письменник за адресою: Відень, Віпплінґерштрассе 26.

Франко на сьогодні є єдиним українським поетом, який номінувався на здобуття Нобелівської премії з літератури. Смерть завадила йому отримати премію.


Допомога проекту СІВЕРЩИНА - благодійний внесок

Теги:москвофіли, українська література, русини, соціалізм, Нобелівська премія, Іван ФРАНКО


Читайте також



Коментарі (1)
avatar
1
Также И. Франко способствовал публикации стихотворения Бориса Гринченко "Землякам, которые раз в год собираются в годовщину петь гимн" с такими словами:
Ще не вмерла Україна,
Альо может вмерти:
Ві Самі ее, ледачі,
Чи ведете до смерті!
Чи не хваліться,
что живе ще
Наша воля й слава:
Зрада їх давно стоптала,
Продала, лукава.
Ваші предки торгувать
Людський правами, Їх продавши, породили
Нас на світ рабами.
Чи не Піша ж у співах
Ві Козацька родом:
Ві раби, хоча й пани ви
Над своим народом.
Україна вам не мати,
Є вам Інша пані,
Зрадніх прадідів нікчемніх
Правнуки погані!
avatar