Україна вже надала «братерської» допомоги Росії на 30 млрд. доларів

- Позавчора газова камера, вчора газова камера, сьогодні газова камера...

- Куме, скільки можна терпіти - голова болить !?

Газ – це не тільки економічна проблема, але й проблема корупційних схем як в російській, так і українській політиці. Саме за допомогою неринкових цін на газ, в т.ч. бартерних розрахунків, конкретні „газові барончики і баронеси”, отримали мільярдні прибутки. Ці шалені кошти, безсумніву, були викристані як на фінансування (точніше підгодовування) так званих «агентів впливу» в Україні, так і через офшорні зони були повернені у кишені деяких російських олігархів, що забезпечили прихід до влади і РФ клану на чолі В. Путіним.
Але до чого тут Чорноморський флот ?
Варто нагадати, що в період з 1991 по 1997 рік Чорноморський флот користувався українським майном і територією, на якій він базувався, безоплатно. І лише за часів прем’єрства Павла Лазаренка було укладено угоду щодо перебування Чорноморського флоту РФ до 2017 року в Україні в обмін на борги за газ у розмірі біля 2 млрд. доларів США. За цінами того часу це – вартість 50-80 млрд. куб. метрів газу. Саме за допомогою цих ресурсів компартійний дніпропетровський клан «вивів» у велику політику партію «Громада» П. Лазаренка.
До речі, розраховується за ці вкрадені мільярди з РФ сьогодні український народ за рахунок своїх національних інтересів.
Сподіваюсь, що після підписання «харківської» угоди від 21 квітня цього року В. Януковичем щодо продовження до 2042 року перебування Чорноморського флоту РФ в Україні поменшало тих, хто щиро вірить у так званий дешевий «братерський» російський газ. Дешевого газу для українців ніколи не було і не буде. Відносно низька ціна за газу для населення в Україні завжди забезпечувалася за рахунок власного українського видобутку газу та завищених у 2-4 рази тарифів для юридичних осіб.
Звісно, що цією угодою РФ нарешті визнала більш-менш наближений до реального розмір орендної плати за перебування її флоту в Україні, який щорічно становить від 100 млн. дол. до 1 млрд. 660 млн. дол. Вказана мінімальна ціна є теоретично можливою при повній відмові України від імпорту (чи Росії - від експорту) газу після 2017 року.
Реальний же розмір щорічної орендної плати, що безпосередньо пов’язаний з закупівлею у «Газпрому» протязі 10 років 40 млрд. куб. метрів газу щорічно, неважко порахувати.
Отже, Україна взяла у Росії кредит, точніше, відкрила в рахунок федерального бюджету РФ кредитну лінію на 10 років на суму до 4 мільярдів дол. щорічно, а в 2010-му - до 3 млрд. дол., тобто загалом на суму 39 млрд. дол. Таким чином розрахована, щорічна орендна плата складатиме: 39 млрд. дол. : 25 років = 1 млрд. 560 млн. дол. Разом фіксованою згідно договору мінімальною ціною оренди у 100 млн. доларів США маємо щорічну орендну плату у розмірі 1 млрд. 660 млн. доларів США.
Таким чином, на протязі 1991-2017 років держава Україна не отримує орендної плати за перебування Чорноморського флоту на своїй території, тобто заощаджує російському бюджету, більше ніж 40 млрд. доларів США.
На сьогодні РФ, починаючи з 1991 року, реально вже отримала від України, «братерської» допомоги біля 30 млрд. доларів США.
А до чого тут газ ?

P.S.
Угода між Україною і Російською Федерацією з питань перебування Чорноморського флоту Російської Федерації на території України

Україна і Російська Федерація,
розвиваючи відносини на основі принципу стратегічного партнерства, зафіксованого в Договорі про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і Російською Федерацією від 31 травня 1997 року,
відповідно до статті 1 Угоди між Урядом України і Урядом Російської Федерації про вільну торгівлю від 24 червня 1993 року,
висловлюючи готовність до взаємного врахування інтересів обох Сторін у вирішенні питань двосторонніх відносин у різних сферах,
ґрунтуючись на чинних Базових угодах по Чорноморському флоту,
домовилися про таке:

Стаття 1

Сторони подовжують дію Угоди між Україною і Російською Федерацією про статус та умови перебування Чорноморського флоту Російської Федерації на території України від 28 травня 1997 року, Угоди між Україною і Російською Федерацією про параметри поділу Чорноморського флоту від 28 травня 1997 року і Угоди між Урядом України і Урядом Російської Федерації про взаємні розрахунки, пов'язані з розподілом Чорноморського флоту та перебуванням Чорноморського флоту Російської Федерації на території України від 28 травня 1997 року на 25 років з 28 травня 2017 року з наступним автоматичним продовженням на наступні п'ятирічні періоди, якщо жодна зі Сторін не повідомить письмово іншу Сторону про припинення їх дій не пізніше, ніж за один рік до завершення терміну дії.

Стаття 2

Орендна плата за перебування Чорноморського флоту Російської Федерації на території України починаючи з 28 травня 2017 року складається з платежів Російської Федерації Україні в розмірі сто мільйонів доларів США на рік, а також з додаткових коштів, які отримуються за рахунок зниження з дати набрання чинності цією Угодою ціни в розмірі до ста доларів США від встановленої чинним контрактом між НАК "Нафтогаз України" і ВАТ "Газпром", на кожну тисячу кубометрів газу, що поставляється в Україну, виходячи з пільгового погодженого обсягу поставок, передбаченого згаданим контрактом, за такою формулою: при ціні триста тридцять три долари США і вище за тисячу кубометрів газу зниження складе сто доларів США, при ціні нижче триста тридцять три долари США зниження складе 30% від такої ціни. Ці додаткові кошти підлягають обліку за підсумками кожного календарного року, протягом якого застосовується вказане зниження, зростаючим підсумком і визнається як зобов'язання України, що погашаються шляхом виконання положень статті 1 цієї Угоди.

Стаття 3

Ця Угода підлягає ратифікації та набирає чинності з дати останнього письмового повідомлення про виконання кожної зі Сторін внутрішньодержавних процедур, необхідних для набрання нею чинності.

Вчинено в м. Харкові 21 квітня 2010 року у двох примірниках, кожний українською та російською мовами, при цьому обидва тексти мають однакову силу.