Україна – не Грузія

У ніч на 8 серпня 2008 року після обстрілів грузинських сіл, збройні сили Грузії заявили про намір «відновити конституційний лад» на території невизнаної маріонеткової республіки і в результаті боїв зайняли більшу частину міста Цхінвалі.
Того ж дня РФ втрутилась у конфлікт на стороні південно-осетинських сепаратистів та ввела свої війська.

Це - короткий опис початку передостанньої війни Росії за відновлення імперії.

Грузія війну програла...

Цій війні передували інші збройні конфлікти за участю збройних сил РФ і її найманців.

Як не дивно, з часом війська російських окупантів оголошувалися миротворчим контингентом і залишалися на окупованих ними ж територіях, щоб гарантувати існування Абхазького, Південноосетинського та Придністровського маріонеткових режимів.

Не секрет, що переважна більшість українців, зомбованих лєнінсько-сталінськими культами "вєлікай атєчєствєннай" війни і "актябрскай" революції, не вірила, що війна з російськими "братами" можлива.

І глибоко помилялися…

Однак безпосереднє військове протистояння з РФ, що триває зараз на Донбасі, лише один з інструментів дестабілізації ситуації в Україні і знищення її незалежності.

Тож від нас самих сьогодні залежить чи вдасться повторити РФівським агресорам відпрацьовані на Грузії і Молдові сценарії.

Щоб цього не сталося українському народу - громадянам України усіх національностей - треба вже зараз налаштуватися на безперервну, тривалу і вкрай виснажливу боротьбу на всіх напрямках і фронтах за незалежність України, а не сподіватися виключно на допомогу з боку світового співтовариства чи навіть на розпад так званої РФ.

Героєм повинен стати кожен українець і на фронті, і в тилу.

Слава Україні!