"У владі -- ті, що стояли на обліку в міліції" -- генерал Ярема
Генерал міліції Віталій Ярема - один з тих, хто в 2004 році, під час Помаранчевої революції, став на бік демонстрантів, які виступили проти фальсифікації виборів. 12 березня 2010 року не бажаючи бути підпорядкованим президенту з кримінальним минулим, на наступний день після призначення Миколи Азарова прем’єр-міністром України, будучи у віці 47 років, генерал-лейтенант міліції Віталій Ярема подав у відставку.
Політичну кар’єру Ярема почав з приходом до влади Віктора Януковича. Сьогодні балотується до Верховної Ради по 212-му округу столиці від Об’єднаної опозиції. Він пройшов шлях від оперативника до керівника кримінального розшуку МВС, був керівником столичної міліції і відверто говорить про проблеми влади і міліції.
- Ви багато говорите про боротьбу з корупцією. Боротися з цією проблемою повинні люди, чисті в цьому відношенні. На жаль, я не можу сказати, що в нашої міліції і правоохоронних органів бездоганна репутація. Хто і як повинен це робити?
- Я скажу вам свою точку зору, виходячи зі свого досвіду. Корупція - це не проблема, а явище, яке вразило все наше суспільство, і міліція - не виняток. В Україні корупція починається з Межигір’я і міністрів, які є найбагатшими людьми не тільки в Україні, але і в Європі. Це люди, які сидять на зарплатах 20 000 гривень, але паралельно, через підставних осіб, отримують десятки мільйонів доларів щомісяця. І 200 мільярдів доларів, виведених в офшори свідчать про це. У нашій країні бізнесмени не прагнуть боротися на ринку, а приходять на посади виконавчої влади для того, щоб красти з бюджету або стимулювати діяльність своїх підприємств за рахунок державного бюджету через замовлення, тендери та інші схеми, що розроблені цими корупціонерами.
- З ваших слів я можу зробити висновок, що міліція, замість того щоб захищати закон, стала частиною цієї системи?
- Що стосується правоохоронних органів, то ця проблема набагато складніша і небезпечніша, тому що сьогодні склалася така ситуація, що якщо нормальна людина не підтримує правлячу партію, то її ніхто в цій країні не захистить. І в цьому винен не міліціонер, оперативник або слідчий, який розслідує справу, а та правляча сила, яка прийшла до влади.
- А чим відрізняється ця влада від попередньої?
- Ви знаєте, що таке донецьке мафіозне угрупування, яке було сформоване в кінці 80-х - на початку 90-х років? Тоді в Києві цей криміналітет вдалося зупинити, тому що була правоохоронна стіна, яка не дала розвиватися цим структурам. У Донецьку було все навпаки. Там за рахунок корумпованості правоохоронних органів дали можливість розвиватися цим угрупованням до таких масштабів, які вони мають сьогодні. Кримінальні лідери скупили шахти, підприємства й організації. Сьогодні практично 20% ВВП належить одній людині в державі. Це ненормальна ситуація, і звичайно, вона є основною корупційної складової, якою живе наша країна.
- Наскільки я знаю, співпраця міліції та цього "бізнесу" допомагало і допомагає вашим колегам закривати багато статей бюджету?
- Природно, у всі часи у міліції були проблеми. І на початку 90-х також були перевертні, але були й інші принципи. Коли я в розшуку працював, теж було багато питань, які потрібно було вирішувати. Наприклад, у нас ніколи не було паперу, не було бензину, тому що міліцію завжди недофінансували, і нам говорили: де хочеш, там і бери. Але треба було на чомусь протокол писати, потрібно було на чомусь сидіти, а коли з’явилися комп’ютери, - також власноруч діставали. І тим не менше існувала межа, яку не можна було переходити: це контакти з бандитами, це зрада інтересів, закриття кримінальних справ, і якщо хто переступав її, тоді колектив міг сказати "фе" і ця людина вже не могла працювати тут. Сьогодні ця грань загублена, тому що керівництво міліції перебуває в руках криміналітету. Я особисто на собі це відчуваю.
- Скажіть, а сьогодні при владі є люди, яких приводили до вас в наручниках у 90-ті?
- Нинішню владу я невипадково називаю криміналітетом. Деякі члени нинішньої влади були на оперативних обліках як члени бандитських угрупувань в 90-х, і сьогодні вони знаходяться у Верховній Раді.
- Ви можете назвати прізвища?
- Не можу назвати прізвища, тому що вони звернуться до суду. У 2007 році, коли прем’єр-міністром став Янукович, він призначив новим міністром внутрішніх справ Цушко. Тоді впродовж року бази даних карного розшуку та УБОЗу "Скорпіон", "Оріон" були повністю зачищено, тому що там були прізвища цих людей. Ви зараз не знайдете жодної інформації про те, чим займалися українські олігархи в 1990-і роки і як вони формували свої капітали. Це мафія в чистому вигляді.
- Яким же чином формується керівний склад міліції?
- Сьогодні на посади керівників обласних міліцейських структур призначають людей з так званих «смотрящіх». Мене недавно поінформували, що один із наближених до президента людей з кримінальним минулим прилітав до обласного центру, і начальник міліції зустрічав його і честь віддавав. Такі речі просто неприпустимі в міліції. І цей начальник міліції потім йде і керує своїми підлеглими. Ви самі розумієте, які завдання «смотрящіє» можуть ставити міліції.
- І що, всі співробітники міліції одностайно підтримують Януковича?
- Я недавно був на мітингу під час так званого суду в "газовій" справі Юлії Тимошенко в Києві. І там було багато міліціонерів, які знають мене по роботі. Вони підходили до мене і говорили: щось робіть, бо так далі не можна. Цим людям нікуди діватися - робота, сім’я, житло. Я знаю, який у них складний психологічний стан. Але я впевнений, що офіцери і старші офіцери не піднімуть руку на свій народ, якщо справа дійде до застосування сили.
- Виходячи з вищесказаного, криміногенна ситуація в країні покращилася або погіршилася?
- Насправді міліція впливає на стан злочинності лише на 20%. А все інше - це обставини, які не залежать від правоохоронної діяльності. Ми проводили в Дарницькому районі соціологічне дослідження: якщо у березні 2012 року проблема злочинності турбувала 6% населення, то в серпні - вже 16%. Людей грабують, погіршилася ситуація з наркоманією. Держава ніяк не сприяє поліпшенню ситуації. Зусиль тільки дільничного, інспектора карного розшуку або міліціонера на посту недостатньо. Хоча якщо подивитися на бюджет МВС, то він щороку зростає на два мільярди гривень. І де вони?
- І де вони?
- До дільничного вони точно не приходять. Зайдіть до нього в кабінет і запитайте, чи є у нього інтернет. Ні в кого немає. А як йому перевірити затриманого? Таких питань, які легко вирішити, багато, але їх ніхто не вирішує, тому що керівники МВС - непрофесіонали. Вони знають, що прийшли не забезпечити громадський порядок та боротися зі злочинністю, а догоджати владі. Тому закуповують дорогу спецтехніку для прослушки опозиції, стеження за їхньою діяльністю і розгону масових зборів, а в цей час зростає злочинність і набуває рис 90-х років.
- Наскільки я розумію, тому на вулицях процвітає стихійна торгівля, продаж сигарет без акцизу, «розливайки» алкоголю й інший тіньовий бізнес. Чому міліція не може сьогодні побороти ці явища?
- Тому що «кришує» їх. І міліція, і адміністрація. За половиною кіосків, які знаходяться в столиці, стирчать вуха чиновників різного рівня. І це приносить хороший дохід конкретним особам. За законом, патрульна машина зобов’язана реагувати на будь-яке порушення громадського порядку. Стихійна торгівля - це адміністративне правопорушення, таке ж, як хуліганство і п’яні в громадських місцях. Якщо патрульні не реагують, то значить, пов’язані з цими людьми і у них є якась причина закривати очі на ці явища.
- Чому міліція стала інструментом для політиків при владі?
- У будь-якій країні світу людина, який носить погони, повинна захищати інтереси країни і людей. У спецпідрозділів, які борються зі злочинністю, є девіз: «Життя - Батьківщині, честь - нікому!» За цим принципом ми і повинні працювати. Людина повинна розуміти, що служить своєму народові і готова боротися, віддати свої сили, здоров’я, і можливо - життя. На мій погляд, нашій країні, окрім економічних обставин, ще не вистачає чесності, патріотизму і професіоналізму.
- Ви вважаєте, що можете щось змінити?
- Я 25 років пропрацював у цій системі і маю дуже великий досвід. Думаю, нам під силу змінити свою країну. Інакше хто, якщо не ми?..
Аратта - Україна
| Читайте також |
| Коментарі (0) |