У протитуберкульозних закладах Чернігівщини назріла реформа

Недостатнє фінансування та недосконалість структури лікувальних закладів, що борються з епідемією туберкульозу, стали головними темами прес-конференції, що відбулась 20 січня у Чернігівському обласному протитуберкульозному диспансері.

Протитуберкульозний диспансер був збудований у 1968 році, а введений у дію в 1983. За ці роки епідемія туберкульозу за цей час значно змінила своє обличчя. Якщо до 2001 року виділяли дві форми туберкульозу, то на сьогодні їх виділяють вже сім. Відповідно, будівлі обласного протитуберкульозного диспансеру пристосовані для пацієнтів лише з двома формами.

Лікувати хворих заражених різними формами туберкульозу неможна. Це може призвести до перехресного зараження.

"Якщо є сім форм, то це потрібно сім входів, сім сходів. Наш заклад цього не дозволяє." – говорить головний лікар Чернігівського обласного протитуберкульозного диспансеру Микола Дейкун.

Тому медики, на базі Чернігівського диспансеру, планують створити територіально-медичне об'єднання соціально-небезпечних захворювань. У найближчій перспективі до об'єднання мають долучити протитуберкульозні заклади Ніжина, Бахмача, Прилук та СНІД-центр. Далі, заклади що займаються проблемами шкірно-венерологічних хвороб.
Питання це назріло давно, і обговорюється з 2009 року, але зволікати з реформою далі стає небезпечно.

"Всі бояться лише людей консервативно налаштованих, і особливо пенсіонерів, які не хочуть нічого міняти. І чим більше є пацієнтів, тим більше буде служба жити. А ми пропонуємо модель, в якій зменшиться кількість людей хворих на туберкульоз." – зазначив Микола Дейкун.

В Бахмачі планується створення хоспісного відділення, в Прилуках відділення для однієї з форм туберкульозу, в Чернігові будуть займатись інтенсивним лікуванням. Також частина роботи перейде районним фтизіатрам, які лікуватимуть хворих амбулаторно.
"В Естонії, на 1,4 млн. населення, захворюваність в них у два рази менша, у них 25 ліжок(для стаціонарного лікування – авт.) на всю країну. Термін перебування хворого 5-6 днів. У нас, ми говоримо про 5-6 місяців, 10 місяців, 2 роки…", - ділиться досвідом Микола Дейкун.

Реформування не потребує додаткових коштів, а навпаки оптимізує фінансові витрати закладів, які, як відомо є на низькому рівні.

У цьому році закінчується дія "Програми протидії захворюванню на туберкульоз на 2012-2016 роки", і постає питання прийняття нової.

Хоча ліками Чернігівський обласний протитуберкульозний диспансер і забезпечений у повній мірі, в аварійному стані знаходиться ряд приміщень, на ремонт яких необхідні значні кошти. У деяких з них людям працювати просто небезпечно.

Наразі, ситуація з туберкульозом на Чернігівщині загрозлива і залишається на епідеміологічному рівні. У 2015 році в області туберкульоз діагностували у 677 чоловік. Захворюваність на туберкульоз у дітей збільшилась майже вдвічі.