У Москві поховали видатного українця – доктора Тараса Дудка
У Москві поховали останнього голову нині забороненого російською владою Об’єднання українців Росії, небожа режисера Олександра Довженка доктора Тараса Дудка. Лікар-психіатр, нарколог за фахом, активний член української громади Москви, в якій прожив понад 40 років, пішов з життя 3 січня на 81 році, повідомляє Російське товариство психіатрів на своєму сайті.
Тарас Дудко активно виступав проти незаконної анексії Криму, проти гонінь на українські культурні та громадські інституції в Росії – Національний культурний центр на Арбаті, бібліотеку, школу, аматорський український театр «Еней».
Перебуваючи в Україні та беручи участь у роботі Світового конгресу українців у 2017 році, Тарас Дудко сказав в інтерв’ю Радіо Свобода, що для нього «це трагедія, що робиться в Росії проти України».
«Справжня війна, війна фізична, економічна, ідеологічна. Війна, яка заважає Україні розвиватись і разом з тим та війна перетворює Росію у ще більш агресивну державу», – сказав тоді Тарас Дудко.
Він народився у Києві 6 квітня 1940 року в родині сестри Олександра Довженка Поліни та близького друга Довженка, польового хірурга, з яким режисер пройшов Другу світову війну, науковця та педагога Миколи Дудка.
Здобувши дві вищі освіти у Києві – Київський медичний інститут та філософський факультет Київського університету, Тарас Дудко у 1964 році переїжджає до Москви, де працює в Науково-дослідному інституті наркології, очолює Інститут реабілітації, розвиває реабілітаційний напрямок.
У 1995 році Тарас Дудко заснував Центр медичної реабілітації і корекції особистості та Медичий лікувальної-реабілітації фонд ім. І. Стрільчука. У 2004 році він став директором Інституту реабілітації ННЦ наркології. Доктор Дудко був засновником нового наукового напряму – реабітологія і реабілітація наркологічно хворих і осіб з патологічним гемблінгом (залежністю від азартних ігор).
Попри успішну наукову кар’єру, – Тарас Дудко був доктором медичних наук, академіком Російської академії природничих наук, був нагороджений Орденом «За заслуги» 3-го ступеню у 2007 році, – він не припиняв активної громадської діяльності і ніколи не приховував своїх політичних поглядів і своєї відданості українській справі.
Багато часу і зусиль Олександр Дудко присвятив збереженню пам’яті свого дядька – українського режисера Олександра Довженка. Разом із братом Олександром, також лікарем, він збирав його особисті речі і творчі матеріали. Він був фундатором і меценатом незалежного видавництва українців РФ «Провісник: Довженківський літературно-художній науково-популярний і громадсько-політичний альманах» (Москва, 2002).
Тарас Дудко був першим заступником голови Московського товариства української культури «Славутич».Радіо Свобода
Тарас Дудко активно виступав проти незаконної анексії Криму, проти гонінь на українські культурні та громадські інституції в Росії – Національний культурний центр на Арбаті, бібліотеку, школу, аматорський український театр «Еней».
Перебуваючи в Україні та беручи участь у роботі Світового конгресу українців у 2017 році, Тарас Дудко сказав в інтерв’ю Радіо Свобода, що для нього «це трагедія, що робиться в Росії проти України».
«Справжня війна, війна фізична, економічна, ідеологічна. Війна, яка заважає Україні розвиватись і разом з тим та війна перетворює Росію у ще більш агресивну державу», – сказав тоді Тарас Дудко.
Він народився у Києві 6 квітня 1940 року в родині сестри Олександра Довженка Поліни та близького друга Довженка, польового хірурга, з яким режисер пройшов Другу світову війну, науковця та педагога Миколи Дудка.
Здобувши дві вищі освіти у Києві – Київський медичний інститут та філософський факультет Київського університету, Тарас Дудко у 1964 році переїжджає до Москви, де працює в Науково-дослідному інституті наркології, очолює Інститут реабілітації, розвиває реабілітаційний напрямок.
У 1995 році Тарас Дудко заснував Центр медичної реабілітації і корекції особистості та Медичий лікувальної-реабілітації фонд ім. І. Стрільчука. У 2004 році він став директором Інституту реабілітації ННЦ наркології. Доктор Дудко був засновником нового наукового напряму – реабітологія і реабілітація наркологічно хворих і осіб з патологічним гемблінгом (залежністю від азартних ігор).
Попри успішну наукову кар’єру, – Тарас Дудко був доктором медичних наук, академіком Російської академії природничих наук, був нагороджений Орденом «За заслуги» 3-го ступеню у 2007 році, – він не припиняв активної громадської діяльності і ніколи не приховував своїх політичних поглядів і своєї відданості українській справі.
Багато часу і зусиль Олександр Дудко присвятив збереженню пам’яті свого дядька – українського режисера Олександра Довженка. Разом із братом Олександром, також лікарем, він збирав його особисті речі і творчі матеріали. Він був фундатором і меценатом незалежного видавництва українців РФ «Провісник: Довженківський літературно-художній науково-популярний і громадсько-політичний альманах» (Москва, 2002).
Тарас Дудко був першим заступником голови Московського товариства української культури «Славутич».Радіо Свобода
| Читайте також |
| Коментарі (0) |