У Макошинській колонії було ухвалено створити нову партію Луценка
Луценко, Стецьків, Філенко і Безсмертний домовилися про створення нової радикальної партії
Зустріч "четвірки" відбулася ще у Менській колонії, де відбував покарання екс-міністр Юрій Луценко. Саме він цю зустріч ініціював. Зателефонував Стецьківу і сказав, що в нього визрiв план i його треба обговорити. При цьому наголосив, що хотiв би бачити лише польових командирiв Майдану.
До речi, дозвiл на зустрiч начальство колонiї дало без зайвих зволiкань. Як кажуть учасники зустрічі, воно, мабуть, було заiнтриговане такими зборами політиків i дуже сподiвалося пiдслухати щось цiкаве.
Тарас Стецьків, один із учасників цієї зустрічі, переконує, що адміністрація колонії все одно нічого не змогла зрозуміти, бо всі учасники спілкувались, образно кажучи, езопiвською мовою, наприклад, такими фразами, як "у павлiна вирiс великий хвiст", або "у Карпатах вчора зiйшли лавини". Ну, а якщо вже треба було щось конкретизувати, то писали ручкою на аркушi паперу та притискали його до скляної перегородки, через яку спiлкувалися з Луценком. Але робили це так, аби написане не могла зчитати вiдеокамера.
Як стверджує Тарас Стецьків, пiсля чотирьох годин такої специфічної розмови народився один спiльний план. Власне, про план "четвірки", а також про ситуацію, що склалася в опозицiйному середовищi, "Експрес" і поспілкувався з ним.
-- Нинi опозицiя заявила про створення революцiйних комiтетiв. Ви вірите, що до середини травня опозиції вдасться створити в країні революційну ситуацію?
-- Це все несерйозне та зроблене, як кажуть, на колiнi. Постоять, помахають прапорами, отримають свої грошi i розiйдуться. Об'єднана опозицiя вже разiв п'ять, якщо не бiльше, оголошувала революцiю, але це все завершувалося в кращому випадку мiтингом без якихось результатiв.
-- Ви не бачите передумов для масових виступів?
-- В Українi є причини для соцiального вибуху. Але вiн не вiдбудеться пiд гаслом "Помiняємо їхнього президента на нашого".
Вже одного разу на цi граблi наступили. Та й перш, ніж оголосити революцію, до неї готуватися треба. Як людина з досвiдом, можу вам сказати, що пiдготовка до справдi ефективної акцiї в середньому займає пiвтора мiсяця. А Яценюк каже, що вони посиділи увечері і вирішили оголосити революцію. Ну це ж смішно.
-- Вважаєте, що люди не підтримають потуги теперішніх опозиційних лідерів?
-- Не хочу бути злим пророком, але навряд чи з цього вийде щось путнє. Швидше за все, буде так, як 25 лютого, коли опозицiя проводила акцiю "Свобода полiтв'язням!". У той день Янукович поїхав на самiт до Брюсселя. Так от, ця демонстрацiя нагадала менi вiдхiд армiї Паулюса пiсля Сталiнградської битви. Це не був марш опозицiї, це була понура хода невеликої кiлькостi невмотивованих людей. У такий спосiб, за допомогою проплачених
мiтингiв опозицiйна трiйка Януковича не поборе.
-- Тоді, на вашу думку, якi головнi проблеми нинiшньої опозицiї?
-- Проблеми в опозицiї почалися ще п'ятого листопада, коли вона фактично здала своїх товаришiв на п'яти проблемних округах, взявши мандати. Хоча Тимошенко була категорично проти.
Тоді треба було органiзовувати жорсткий протест, вони ж зайшли у парламент та роздiлили комiтети i посади.
За п'ять останнiх мiсяцiв опозицiя застосувала лише один метод боротьби -- блокування трибуни. І вже друге блокування трибуни щодо справи Власенка загнало опозицiонерiв у глухий кут. Вони вимагали створення тимчасової слiдчої комiсiї щодо Власенка, вимагали виступу Януковича у парламентi, а потiм раптом усе затихло й опозицiя почала поводити себе дуже сумирно.
-- Про що це свiдчить?
-- Лише про одне: за вигуками про готовнiсть до дострокових виборiв ховається зовсiм iнша причина. Насправдi нi влада, нi опозицiя не хочуть повторних виборiв, i тут у них спiльна позицiя.
А всi цi блокування насамперед були вигiднi Януковичу, бо вiн якраз i мрiє про такий непрацюючий парламент. Тобто, опозицiя, сама того не розумiючи, грала за партитурою Банкової замiсть того, щоб використовувати парламентську трибуну для своїх цiлей.
-- Ну ось зробили висновки, закликали людей вийти на вулицю. Хіба це неправильне рішення для опозиції?
-- Як людина, яка на цьому добре розумiється, ще раз мушу сказати: не можна спонтанно оголошувати протестнi акцiї i тим бiльше називати їх такими гучними словами, як "народне повстання".
Ніхто не готував суспiльство до масових протестiв. Не органiзовувалися спеціальні штаби, не було жодної координацiї в цьому напрямку опозицiйних партiй. У результатi акцiя "Вставай, Україно!" через свою малочисельнiсть призводить не до мобiлiзацiї людей, а швидше до їх деморалізації.
Є й ще одна причина провалу: несправжнiсть протесту. Я особисто маю великий сумнiв у тому, що опозицiя по-справжньому хоче "завести" вулицю i разом боротися проти Януковича до кiнця. Складається враження, що опозицiя насправдi боїться вуличної боротьби i використовує її лише як елемент дрiбного шантажу влади. Люди це теж вiдчувають.
-- Ви хочете сказати, що проблема у лiдерах?
-- Якщо керуватися такими двома архетипами, як "Iлля Муромець, Олексiй Попович i Добриня Микитич" та "Лебiдь, Рак i Щука", то другий є однозначно ближчий до опозицiйної трiйки. На це вказує холодне дистанцiювання Кличка (якому радники нарадили триматися подалi вiд Тягнибока), словесна революцiйнiсть Яценюка (якийнасправдi боїться революцiй) та вулична практика Тягнибока. До речi, Тягнибок серед них єдиний, хто, послуговуючись висловом класика, хоче розпалити "багаття свiтової революцiї". Цi хлопцi явно нудьгують вiд парламентської рутини, це не їхнє.
Тобто всi вони приховують свої справжнi намiри, i в цьому їхня проблема та проблема проголошеного ними повстання. Вони фактично поборюють один одного, замiсть того, щоб вибудувати чiтку лiнiю протистояння: опозицiя, за якою стоїть народ -- проти Януковича, за яким стоять бандити. Але цього не вiдбувається, i люди
дезорiєнтованi.
-- Арсенiй Яценюк в одному з iнтерв'ю запросив вас, як польового командира Майдану, долучитися до пiдготовки акцiй. Ви прийняли його пропозицiю?
-- Коли я це прочитав, то, як кажуть, сльози заважали говорити. Це вперше мене i моїх колег, польових командирiв,запрошували через iнтернет допомогти в органiзацiї народного повстання! Так, нiби в цьому свiтi вже не iснує телефонного зв'язку та iнших засобiв комунiкацiї. Звiсно, ми готовi були б допомогти, але i в цьому запрошеннi також вiдчувалася фальш, як i в iнших заявах пана Яценюка. У нас - своя дорога.
-- Чи маєте свiй варiант виходу з цiєї затяжної полiтичної кризи?
-- Так. З огляду на всi цi обставини вже найближчим часом у суспiльствi виникне попит на нову полiтичну силу, яка буде формуватися за межами парламенту та за рамками нинiшньої опозицiї. Тож кiлька днiв тому я, Фiленко та Безсмертний мали чотиригодинну зустрiч з нашим ув'язненим колегою Юрiєм Луценком у Менськiй колонiї. Уся ця розмова була присвячена тому, яким чином вибудувати справжнiй, а не вдаваний та бутафорний народний протест. Звiсно, йшлося i про створення партiї. Наразi ми не ще не визначились, як вона називатиметься.
-- На яких iдеологiчних засадах ви будуватимете вашу партiю?
-- Це iдея цивiлiзацiйного вибору України. Нам потрiбно творити широкий суспiльний рух пiд гаслом "Ми хочемо в Європу!", а не звужувати свою опозицiйнiсть до вузьколобого протистояння з Януковичем. Ми повиннi на базi цього постсовкового суспiльства творити нову, цивiлiзовану спiльноту, яка вмiтиме самоорганiзовуватися.
Саме ця iдея вирiшує питання нашої безпеки, української iдентичностi та є iнструментом модернiзацiї країни. Жодного з цих завдань ми не вирiшимо, якщо нас заведуть пiд Росiю.
-- Будете йти в Європу з Януковичем?
-- Країні не потрібен Янукович. Це однозначно.
-- Кого ви залучатимете у вашу полiтичну силу?
-- Усiх iдеалiстiв у хорошому розумiннi цього слова. Людей, якi займатимуться полiтикою не заради бiзнесу чи амбiцiй, а заради держави. Ми чесно говоритимемо людям, у якому лайнi опинилися i скiльки треба докласти зусиль, щоб iз нього вибратися. Покращень уже сьогоднi точно не обiцятимемо.
-- Останнi парламентськi вибори засвiдчили, що нинi у суспiльствi є запит на радикальнi сили. Ви враховуватимете цей фактор?
-- Ми не будемо партiєю прямої дiї. Бо пiсля мордобиття завжди перед кожним постає питання: а наскiльки цей процес покращив моє життя? Тобто, стратегiчно ми думатимемо значно далi, хоча будемо не менш радикальними у своїх дiях, нiж, наприклад, "Свобода". Я вас запевняю, що у польових командирiв Майдану вистачить на це i наснаги, i досвiду.
-- Отже, ви будете конкурувати з нинiшньою опозицiєю?
-- Нi, до 2015 року ми однозначно надаватимемо їй найширшу позапарламентську пiдтримку. А далi, якщо в країнi запанує демократiя, ми, звiсно, конкуруватимемо. Але це буде конкуренцiя, яка рухатиме країну вперед.
-- Хто вас фiнансуватиме?
-- Це непросте питання, бо нинi всi фiнансовi потоки, особливо тi, якi спрямовуються на полiтичну дiяльнiсть, контролює родина Януковича. Та ж він панiчно боїться радикалiзацiї суспiльства. Але я впевнений, що пiсля того, як ми задекларуємо свої програмнi цiлi, знайдеться чимало розумних i далекоглядних людей, якi погодяться
пiдтримати нову опозицiйну силу. Усе залежатиме вiд рiвня довiри до тих людей, якi вiзьмуться за цю справу.
Юрiй ГРИЦИК
Експрес
Зустріч "четвірки" відбулася ще у Менській колонії, де відбував покарання екс-міністр Юрій Луценко. Саме він цю зустріч ініціював. Зателефонував Стецьківу і сказав, що в нього визрiв план i його треба обговорити. При цьому наголосив, що хотiв би бачити лише польових командирiв Майдану.
До речi, дозвiл на зустрiч начальство колонiї дало без зайвих зволiкань. Як кажуть учасники зустрічі, воно, мабуть, було заiнтриговане такими зборами політиків i дуже сподiвалося пiдслухати щось цiкаве.
Тарас Стецьків, один із учасників цієї зустрічі, переконує, що адміністрація колонії все одно нічого не змогла зрозуміти, бо всі учасники спілкувались, образно кажучи, езопiвською мовою, наприклад, такими фразами, як "у павлiна вирiс великий хвiст", або "у Карпатах вчора зiйшли лавини". Ну, а якщо вже треба було щось конкретизувати, то писали ручкою на аркушi паперу та притискали його до скляної перегородки, через яку спiлкувалися з Луценком. Але робили це так, аби написане не могла зчитати вiдеокамера.
Як стверджує Тарас Стецьків, пiсля чотирьох годин такої специфічної розмови народився один спiльний план. Власне, про план "четвірки", а також про ситуацію, що склалася в опозицiйному середовищi, "Експрес" і поспілкувався з ним.
-- Нинi опозицiя заявила про створення революцiйних комiтетiв. Ви вірите, що до середини травня опозиції вдасться створити в країні революційну ситуацію?
-- Це все несерйозне та зроблене, як кажуть, на колiнi. Постоять, помахають прапорами, отримають свої грошi i розiйдуться. Об'єднана опозицiя вже разiв п'ять, якщо не бiльше, оголошувала революцiю, але це все завершувалося в кращому випадку мiтингом без якихось результатiв.
-- Ви не бачите передумов для масових виступів?
-- В Українi є причини для соцiального вибуху. Але вiн не вiдбудеться пiд гаслом "Помiняємо їхнього президента на нашого".
Вже одного разу на цi граблi наступили. Та й перш, ніж оголосити революцію, до неї готуватися треба. Як людина з досвiдом, можу вам сказати, що пiдготовка до справдi ефективної акцiї в середньому займає пiвтора мiсяця. А Яценюк каже, що вони посиділи увечері і вирішили оголосити революцію. Ну це ж смішно.
-- Вважаєте, що люди не підтримають потуги теперішніх опозиційних лідерів?
-- Не хочу бути злим пророком, але навряд чи з цього вийде щось путнє. Швидше за все, буде так, як 25 лютого, коли опозицiя проводила акцiю "Свобода полiтв'язням!". У той день Янукович поїхав на самiт до Брюсселя. Так от, ця демонстрацiя нагадала менi вiдхiд армiї Паулюса пiсля Сталiнградської битви. Це не був марш опозицiї, це була понура хода невеликої кiлькостi невмотивованих людей. У такий спосiб, за допомогою проплачених
мiтингiв опозицiйна трiйка Януковича не поборе.
-- Тоді, на вашу думку, якi головнi проблеми нинiшньої опозицiї?
-- Проблеми в опозицiї почалися ще п'ятого листопада, коли вона фактично здала своїх товаришiв на п'яти проблемних округах, взявши мандати. Хоча Тимошенко була категорично проти.
Тоді треба було органiзовувати жорсткий протест, вони ж зайшли у парламент та роздiлили комiтети i посади.
За п'ять останнiх мiсяцiв опозицiя застосувала лише один метод боротьби -- блокування трибуни. І вже друге блокування трибуни щодо справи Власенка загнало опозицiонерiв у глухий кут. Вони вимагали створення тимчасової слiдчої комiсiї щодо Власенка, вимагали виступу Януковича у парламентi, а потiм раптом усе затихло й опозицiя почала поводити себе дуже сумирно.
-- Про що це свiдчить?
-- Лише про одне: за вигуками про готовнiсть до дострокових виборiв ховається зовсiм iнша причина. Насправдi нi влада, нi опозицiя не хочуть повторних виборiв, i тут у них спiльна позицiя.
А всi цi блокування насамперед були вигiднi Януковичу, бо вiн якраз i мрiє про такий непрацюючий парламент. Тобто, опозицiя, сама того не розумiючи, грала за партитурою Банкової замiсть того, щоб використовувати парламентську трибуну для своїх цiлей.
-- Ну ось зробили висновки, закликали людей вийти на вулицю. Хіба це неправильне рішення для опозиції?
-- Як людина, яка на цьому добре розумiється, ще раз мушу сказати: не можна спонтанно оголошувати протестнi акцiї i тим бiльше називати їх такими гучними словами, як "народне повстання".
Ніхто не готував суспiльство до масових протестiв. Не органiзовувалися спеціальні штаби, не було жодної координацiї в цьому напрямку опозицiйних партiй. У результатi акцiя "Вставай, Україно!" через свою малочисельнiсть призводить не до мобiлiзацiї людей, а швидше до їх деморалізації.
Є й ще одна причина провалу: несправжнiсть протесту. Я особисто маю великий сумнiв у тому, що опозицiя по-справжньому хоче "завести" вулицю i разом боротися проти Януковича до кiнця. Складається враження, що опозицiя насправдi боїться вуличної боротьби i використовує її лише як елемент дрiбного шантажу влади. Люди це теж вiдчувають.
-- Ви хочете сказати, що проблема у лiдерах?
-- Якщо керуватися такими двома архетипами, як "Iлля Муромець, Олексiй Попович i Добриня Микитич" та "Лебiдь, Рак i Щука", то другий є однозначно ближчий до опозицiйної трiйки. На це вказує холодне дистанцiювання Кличка (якому радники нарадили триматися подалi вiд Тягнибока), словесна революцiйнiсть Яценюка (якийнасправдi боїться революцiй) та вулична практика Тягнибока. До речi, Тягнибок серед них єдиний, хто, послуговуючись висловом класика, хоче розпалити "багаття свiтової революцiї". Цi хлопцi явно нудьгують вiд парламентської рутини, це не їхнє.
Тобто всi вони приховують свої справжнi намiри, i в цьому їхня проблема та проблема проголошеного ними повстання. Вони фактично поборюють один одного, замiсть того, щоб вибудувати чiтку лiнiю протистояння: опозицiя, за якою стоїть народ -- проти Януковича, за яким стоять бандити. Але цього не вiдбувається, i люди
дезорiєнтованi.
-- Арсенiй Яценюк в одному з iнтерв'ю запросив вас, як польового командира Майдану, долучитися до пiдготовки акцiй. Ви прийняли його пропозицiю?
-- Коли я це прочитав, то, як кажуть, сльози заважали говорити. Це вперше мене i моїх колег, польових командирiв,запрошували через iнтернет допомогти в органiзацiї народного повстання! Так, нiби в цьому свiтi вже не iснує телефонного зв'язку та iнших засобiв комунiкацiї. Звiсно, ми готовi були б допомогти, але i в цьому запрошеннi також вiдчувалася фальш, як i в iнших заявах пана Яценюка. У нас - своя дорога.
-- Чи маєте свiй варiант виходу з цiєї затяжної полiтичної кризи?
-- Так. З огляду на всi цi обставини вже найближчим часом у суспiльствi виникне попит на нову полiтичну силу, яка буде формуватися за межами парламенту та за рамками нинiшньої опозицiї. Тож кiлька днiв тому я, Фiленко та Безсмертний мали чотиригодинну зустрiч з нашим ув'язненим колегою Юрiєм Луценком у Менськiй колонiї. Уся ця розмова була присвячена тому, яким чином вибудувати справжнiй, а не вдаваний та бутафорний народний протест. Звiсно, йшлося i про створення партiї. Наразi ми не ще не визначились, як вона називатиметься.
-- На яких iдеологiчних засадах ви будуватимете вашу партiю?
-- Це iдея цивiлiзацiйного вибору України. Нам потрiбно творити широкий суспiльний рух пiд гаслом "Ми хочемо в Європу!", а не звужувати свою опозицiйнiсть до вузьколобого протистояння з Януковичем. Ми повиннi на базi цього постсовкового суспiльства творити нову, цивiлiзовану спiльноту, яка вмiтиме самоорганiзовуватися.
Саме ця iдея вирiшує питання нашої безпеки, української iдентичностi та є iнструментом модернiзацiї країни. Жодного з цих завдань ми не вирiшимо, якщо нас заведуть пiд Росiю.
-- Будете йти в Європу з Януковичем?
-- Країні не потрібен Янукович. Це однозначно.
-- Кого ви залучатимете у вашу полiтичну силу?
-- Усiх iдеалiстiв у хорошому розумiннi цього слова. Людей, якi займатимуться полiтикою не заради бiзнесу чи амбiцiй, а заради держави. Ми чесно говоритимемо людям, у якому лайнi опинилися i скiльки треба докласти зусиль, щоб iз нього вибратися. Покращень уже сьогоднi точно не обiцятимемо.
-- Останнi парламентськi вибори засвiдчили, що нинi у суспiльствi є запит на радикальнi сили. Ви враховуватимете цей фактор?
-- Ми не будемо партiєю прямої дiї. Бо пiсля мордобиття завжди перед кожним постає питання: а наскiльки цей процес покращив моє життя? Тобто, стратегiчно ми думатимемо значно далi, хоча будемо не менш радикальними у своїх дiях, нiж, наприклад, "Свобода". Я вас запевняю, що у польових командирiв Майдану вистачить на це i наснаги, i досвiду.
-- Отже, ви будете конкурувати з нинiшньою опозицiєю?
-- Нi, до 2015 року ми однозначно надаватимемо їй найширшу позапарламентську пiдтримку. А далi, якщо в країнi запанує демократiя, ми, звiсно, конкуруватимемо. Але це буде конкуренцiя, яка рухатиме країну вперед.
-- Хто вас фiнансуватиме?
-- Це непросте питання, бо нинi всi фiнансовi потоки, особливо тi, якi спрямовуються на полiтичну дiяльнiсть, контролює родина Януковича. Та ж він панiчно боїться радикалiзацiї суспiльства. Але я впевнений, що пiсля того, як ми задекларуємо свої програмнi цiлi, знайдеться чимало розумних i далекоглядних людей, якi погодяться
пiдтримати нову опозицiйну силу. Усе залежатиме вiд рiвня довiри до тих людей, якi вiзьмуться за цю справу.
Юрiй ГРИЦИК
Експрес
Читайте також |
Коментарі (1) |
| |