реклама партнерів:
Головна › Новини › КУЛЬТУРА

У Коропі, на ярмалку

Добре ярмаркувалося. Бо маю один секрет, що ним поділюся. По-перше, це треба робити на своїй батьківщині, як-от я в Коропі. По-друге, треба продавати щось, власною працею зроблене. А по-третє, і це дуже важливо, мати з собою чималу пляшку, а ліпше - цілу сулію домашнього вина, щоб частувати ним старих і нових друзів. Враження у вас залишаться найліпші - будьте певні!

Отож, продавав я свою першу книгу "Одвічний Дух Десни", стрічав старих-старих друзів, минулорічних друзів, фейсбучних друзів, заводив нових і дружбу освячували, звісно, вином мого авторства врожаю 2015 року. Вино те неабияке, воно є чимось на зразок риби фугу (хто не знає - погугліть), і саме з обговорення цієї його специфіки почалося перше ярмаркове спілкування з Інессою Фтомовою.

А тоді вже підтягнувся чернігівський десант моїх друзів-журналістів Василя Чепурного, Вікторії Сидорової, Любові Потапенко, Віктора Кошмала, а тоді пішли любі серцю коропці та коропиці Валентина Михайленко, Світлана Мілько, Віктор Редько, Микола Нерета, Василь Гразьон..., а потім однокласники, зо два десятки (десь зріють фото), а потім велика родина Бурдових-Ільтяй, а потім підтягнулися читачі й шанувальники - і все це з тостами та чаркуванням - ото ярмарок був! Одним словом, за десять годин стомився я... А що стояв у самому вирі, майже біля сцени, то концертна частина висотала з мене останні сили - сотня децибел, як обухом по голові!

О 15 годині здався й дарма, що лишалося ще трохи нерозпроданих книг, почвалав з добром до свого авта. Але ще й по дорозі продавав "Одвічний Дух Десни", чаркувався й тут уп"ятьох з кумом, однокласником, другом юних літ та всюдисущим Василем Чепурним і вдоволений життям, забувши, що напідпитку, непростимо СОГРІШИВ... Сів за кермо і "городами, городами" (тобто, вуличками, вуличками) подався до обійстя своєї рідні, де вже пахтів на всю вулицю шашлик мого двоюрідного брата Толі. Три дні чаркування, об"їдання та безтурботного гостювання далися взнаки - плюс 2,5 кг і виручка також, звісно, плюс...

А головне, що ФБ-друзі навіть помітили моє щасливе обличчя на Миколаївському ярмарку в Коропі. Ще б пак! Ярмаркування, воно таке! Предки наші знали толк у щасті:)))

До речі, кілька екземплярів книги ще лишилося. Маєте шанс отримати на руки з автографом автора:))

Володимир ВОРОНА






Теги:ярмарок, Короп, Володимир Ворона, Одвічний дух Десни


Читайте також



Коментарі (0)
avatar