Турки святкують падіння Константинополя
Учора в Стамбулі відгримів грандіозний феєрверк над Босфором. Так турецька влада відзначила чергову річницю події, яка свого часу розділила світову історію на «до» та «після».
29 травня 1453 року султан Мехмед II тріумфально увійшов до Константинополя. Велична християнська столиця пала, перетворившись на центр Османської імперії - Стамбул.
Для сучасних істориків цей день є умовною межею завершення Середньовіччя та початком Нового часу.
Падіння «Другого Риму» викликало у європейських країнах справжній шок, страх та паніку. Християнський світ усвідомив, що потужна ісламська армія тепер стоїть на порозі самої Європи.
Папа Микола V був шокований і одразу закликав до нового Хрестового походу. Проте виснажені внутрішніми війнами європейські монархи так і не змогли об'єднатися.Морські республіки Венеція та Генуя вмить втратили свої головні торгові бази, порти та прибутки у Чорному й Егейському морях та були змушені укладати принизливі та невигідні мирні договори з османами.
Священна Римська імперія та Угорщина опинилися під прямою загрозою турецького вторгнення, що згодом призвело до масштабних воєн на Балканах.
Але який парадокс історії. Геополітичний злам дав Європі два потужних поштовхи для розвитку:.
Османи повністю перекрили сухопутні торговельні шляхи з Європи до Азії (Шовковий шлях). Це змусило Іспанію та Португалію шукати нові морські маршрути в обхід, що зрештою призвело до відкриття Америки.
Тисячі грецьких вчених, філософів, митців та богословів, рятуючи свої життя та культурну спадщину, переселилися до Італії, що стало одним із головних каталізаторів епохи Відродження.
Історія вчить. Кінець однієї великої епохи завжди стає початком чогось абсолютно нового.
Сергій ЧАПЛИГІН
29 травня 1453 року султан Мехмед II тріумфально увійшов до Константинополя. Велична християнська столиця пала, перетворившись на центр Османської імперії - Стамбул.
Для сучасних істориків цей день є умовною межею завершення Середньовіччя та початком Нового часу.
Падіння «Другого Риму» викликало у європейських країнах справжній шок, страх та паніку. Християнський світ усвідомив, що потужна ісламська армія тепер стоїть на порозі самої Європи.
Папа Микола V був шокований і одразу закликав до нового Хрестового походу. Проте виснажені внутрішніми війнами європейські монархи так і не змогли об'єднатися.Морські республіки Венеція та Генуя вмить втратили свої головні торгові бази, порти та прибутки у Чорному й Егейському морях та були змушені укладати принизливі та невигідні мирні договори з османами.
Священна Римська імперія та Угорщина опинилися під прямою загрозою турецького вторгнення, що згодом призвело до масштабних воєн на Балканах.
Але який парадокс історії. Геополітичний злам дав Європі два потужних поштовхи для розвитку:.
Османи повністю перекрили сухопутні торговельні шляхи з Європи до Азії (Шовковий шлях). Це змусило Іспанію та Португалію шукати нові морські маршрути в обхід, що зрештою призвело до відкриття Америки.
Тисячі грецьких вчених, філософів, митців та богословів, рятуючи свої життя та культурну спадщину, переселилися до Італії, що стало одним із головних каталізаторів епохи Відродження.
Історія вчить. Кінець однієї великої епохи завжди стає початком чогось абсолютно нового.
Сергій ЧАПЛИГІН
| Читайте також |
| Коментарі (0) |



