Трави, що знаходять недугу

Казав: «Збираю я всяке Боже зілля, бо в кожному своя сила, свій лік. Але недуги приходять не поодинці, підступно підпирають одна одну. Нерідко буває, що приболює в одному місці, а хворість глибоко затаєна. З першого разу й не доступишся. Зате вгадає недугу мудре зілля.

Так я готую настій із 15-ти трав, кожна з яких найде своє - де запалення, де застій, засоленість, набряк, пухлина, і буде лікувати. Це - спориш, подорожник, м‘ята, гірчак, ромашка, листя берези, чебрець, конюшина, кріп, нагідки, шавлія, собача кропива, хвощ, мати-й-мачуха. Взяти дві столові ложки з чубчиком трав і залити в чайнику (не в термосі) двома склянками окропу. Дати настоятися пів години, не більше, щоб не закислилося. Процідити через полотнину і пити тричі на день по пів склянки до їди. Запарювати щодня вранці - на день. І так місяць-півтора. Пам‘ятаючи, що наполегливість і терпеливість - теж ліки. Трави уздоровлюють повільно й непомітно, зате обачно.

Сухе зілля слід перетирати руками, зберігати до двох років у полотняних торбочках або в склі».

Мирослав ДОЧИНЕЦЬ

Із книги «Вік і лік. Рецепти на всяку оздоровчу потребу від карпатського знатника Андрія Ворона».