Торг лєніним чи виклик Україні?

Минають дні. Підсумовує останні місяці ювілейного року Українська Держава. Їй, безімперській та Незалежній - вже 25! Тож, як за здоровим глуздом, ми давненько мали б вийти на рівень об’єктивного сприйняття вітчизняної історії. Як і патріотично вчинити зі звільненням рідної землі від ворожого непотрібу, викинувши гидотний мотлох за вікно.

Тим більше, коли йдеться про терени, які більше 1000 років тому стали колискою величного державного творіння – могутньої Київської Русі. На жаль, сьогоднішня журба не втративших гідність новгород-сіверців визначена нездатністю місцевої влади рухати корабель з українським забарвленням. Не виходить, не вдається, не таланить? Ні, найскоріш за все - не хочуть.

Ось і рік минув, як сам Бог велів вичистити «авгієві стайні» та піднести на гору міць українського. Натомість, Новгород-Сіверський продовжує жити за присутнусті на його просторі найпаскудніших тиранів, подібних тому ж таки Гітлерові - Леніна та Сталіна. Дивно, але факт. Як і дивує, що одна людина у місті змогла кинути виклик всій Україні, поставивши під сумнів повагу до Українських Законів.

Так, це міський голова, який своїм «сміливим» меседжем оголосив на всю країну «причину» небажання виконувати Закон про декомунізацію. Мовляв, хоче поторгуватися, неначе на базарі, взявши за боввана, а конкретніше за «сумнівний» сплав металу МІЛЬЙОН гривень!? І не важливо, що там відбувається в Україні, як це відповідає чинним правовим та моральним нормам - головне, щоб дії та вчинки самого пана купця-градоначальника не виходили за межу особистого сумління. Тож, наскільки вдалим стане «базарний» день голови Новгорода-Сіверського, як на яскраве безглуздя людини прореагує свідома частина громади і що скаже по факту незрозумілих дій Закон - найближчим часом покаже життя.

Наразі ж, кожен свідомий українець добре розуміє, що ця людина з посвідченням міського голови лукавить, блефує і, здається, вже загралась у виставі, фінал якої не вельми уявляє. Адже йдеться про виконання посадових обов’язків поважної особи, а не пересічного торговця металевим крамом.

Тож коли б і хотів чоловік влаштувати такий собі базар із «ідолом» нелюдя по-чесному, то вже у перші дні, після входження у владний кабінет у листопаді минулого року, міг би законно зняти з постаменту «металеву» гидоту, рівно як і позбавити місто недоброї нагоди - щоденних зустрічей з «образом» Сталіна. А у наступному - будь ласка, займайся бізнесовою справою!

Тим більше, що попередники «купця»-голови впродовж 20 століття за совєцької доби не раз скидали з п’єдесталів царів, вождів та тиранів! Інша справа, що у повітрі над Десною, як ніколи за останні роки, засмерділо відвертим українофобством у купі з нахабною неповагою до українського законодавства. А про совість, вже говорити годі, бо чули «живі» обіцянки!? Це коли очільник міста обіцяв представникам патріотичних організацій Чернігівщини вирішити питання зняття ідола головного комуністичного людожера зразу ж після свого «восхождєнія на трон»!? Навіть з терміном погодився – до двох тижнів, на чім наполягли представники націоналістичних організацій з обласного центру! На жаль, нічні обіцянки голови міста Новгорода-Сіверського виявилися звичайними «цяцянками».

Наразі, коли зовсім не складна, як для розумної людини тема позбавлення теренів Новгород-Сіверщини ідолів зайшла у глухий кут, важко міркувати про фінал цієї історії у нашому краї. І, перш за все, через незрозумілу позицію вищих органів виконавчої влади Чернігівської області, яка, здається, натякає на небажання перейматися протиправними діями місцевих «князьків», які руйнують свідомісь громадян щодо поваги до Українського законодавства.

В той же час, кожен патріотичний містянин розуміє, що поведінка голови Новгорода-Сіверського – не гра, не гумор і не забава, а типовий приклад виважених та усвідомлених кроків та вчинків далекої від юначого віку людини. Бо навіть випускник загальноосвітньої школи навряд чи став би гратися з такими серйозними речами, як Закон!?

Одним словом, розповідаючи байки та міркуючи над недолугими віртуальними планами використання у перспективі «шкіри невпольованого ведмедя» за вартістю в 1000000 грн., пан керівник міста підводить нас до цілком справедливого запитання - кому це вигідно?

Так ось, здається позиція керівника вже давненько, що подібні «меседжі» гріють душу не тільки його однопартійцям - представникам «оппоблоку» в Україні, а й тим, що у Московії і щоденно мріють про наше падіння, що провокують на Українській землі перманентний неспокій, протест та хаос. І хтозна, можливо і «ленінів-сталінів» у Новгороді-Сіверському надійно охороняють певні сили, яким вигідно мати приклади такого собі «спротиву» центральній владі, що функціонує після Революції Гідності, накшталт поведінки голови провінційного містечка? Звичайно, «новгород-сіверська» ганьба вигідна і «5-й колоні» антиукраїнських сил, «рускаму міру» та сепаратистськи налаштованим елементам, в тому числі й у краї Сіверськім під носом московитів. Тим більше, що сьогодні тільки несвідомий у політиці та історії обиватель не чув про значення «символів», які наші вороги не лінуються використовувати у площині маніпулювання протестною публікою.

Замість епілогу

Здається, «зберігання та консервування» у Новгороді-Сіверському символів вождів тоталітарної епохи вже давно набуло ознак нахабного виклику всьому українству. А так, завдання зняття «сталінів та ленінів» у маленькому містечку на краю Землі Української має стати справою не тільки громади, втратившої сенс перспективи та сподівання на Закон, а й вищих осіб обласної влади. Оскільки, якою б обгорткою не прикривалися наміри «вічного збереження ленінів-сталінів» у Новгороді-Сіверському, перед нами приклад ганебного вчинку посадової особи, поставившої за мету відкрите глумління над Українською Державністю.

Борис ДОМОЦЬКИЙ, На варті українства