Тепло-ізоляція

Сержант-сибіряк, що приженився в сусідньому хуторі, зварив зі списаного «Уралу» пічку і комин.

Їх обкладено диким каменем з гори Гранки. Сусід Мішо зрубав над поточиною кремезну вільху і обшив нею стіни та лавиці. Дубовими обаполами зі старого плоту підбили стелю. Залишками поколотого кахелю всіх часів і народів настелили підлогу-мозаїку. Так вродилася лазенка-душогрійка.

Про тіло мовчу. Залежно від водного режиму, вона може бути російською парильнею, фінською сауною, римською термою, турецьким хамамом і навіть японським форуро, коли набереш у пилорамі пахучої тирси з модрини… А ще ж є сіни, з кам’яними ночвами джерельної води, столиком на коліщатах із напоями, лежанкою і книжковою полицею.

Скільки тут перечитано! Від того, якими настоями збризкується кам’янка, тексти теж пахнуть по-своєму. Кіплінгу найкраще підходить чайне дерево, Вітмену – ялівець, Чехову – пачулі, Бальзакові – розмарин, Стейнбеку – герань, Пришвіну – різнотрав’я, Сенеці – цикорій, Бокаччо – базилік, Томасу Манну – кедр, Марку Аврелію – мирт, Умберто Еко – троянда, Коцюбинському – аромат товченої винної кісточки…

Мирослав ДОЧИНЕЦЬ