Телеграма в день ГКЧП
ГКЧП я проспав.
Перед тим ми завершували похід "Козацькими шляхами" у Тростянці Ічнянського району - натомилися, насперечалися з комуністами, нагрілися на сонці, і, оскільки я був власкором "Молоді України" по Чернігівській та Сумській областях, себто на роботу на 9 годину не треба було топтижити - я й відсипався...
Десь під обід (нагадаю - мобільних телефонів не було та й звичайного телефону не було, бо ми тоді з дружиною квартиру знімали у баби Раші на Подусівці) вирішив випхатися в гОрод за новинами. Звісно, заходжу у Рух, а там - як у вулику: всі тварі по парі. Себто від кожної партії і громадської організації є представники. Я ще пожартував про бєздєльників (день 19 серпня 1991 року був робочим), а мені кажуть: переворот! Я не повірив і посміявся...
Та сів послухати. Чую - всерйоз обговорюють і про якесь ГКЧП всі кажуть. Коли ж до мене дійшло і заодно дійшла черга щось казати, я й ляпнув: "Вітаю ГКЧП!". Тут Василь Литвин, колишній полковник по охороні концтаборів, а наразі - керівник ПДВУ (була така екзотична партія ), каже: "Вот вам і пєрвий прєдатєль!".
Але він мене не дослухав і я продовжив:" Досі ситуація загрузла, ні туди, ні сюди, а тепер нарешті всім все стало ясним і завдяки ГКЧП Союз швидше розвалиться".
Запропонували послати телеграму у Москву. Я -проти. Кажу, мовляв, нашо вам та Москва, вона й читать не буде - давайте напишемо в Київ. Тут я й запропонував текст телеграми, яку й відправили Президії Верховної Ради УРСР: "Протестуємо проти московського двірцевого перевороту. Такий Союз нам не потрібен. Вимагаємо негайного виходу України зі складу Союзу РСР".
Текст погодили, а хто ж підпише? Логічно, щоб усі. Але тоді телеграми від організацій приймали виключно з печаткою. А в більшості організацій печаток не було, а дехто печатку своєї партії закопав уже в саду чи відвіз у Коростень...
Таким чином телеграму ми підписали удвох із Валерієм Сараною - від Народного Руху і Товариства української мови імені Т.Шевченка.
Як не дивно, телеграма збереглася (дякую С.Соломасі, що її знайшов). Ось вона.
Василь ЧЕПУРНИЙ
Перед тим ми завершували похід "Козацькими шляхами" у Тростянці Ічнянського району - натомилися, насперечалися з комуністами, нагрілися на сонці, і, оскільки я був власкором "Молоді України" по Чернігівській та Сумській областях, себто на роботу на 9 годину не треба було топтижити - я й відсипався...
Десь під обід (нагадаю - мобільних телефонів не було та й звичайного телефону не було, бо ми тоді з дружиною квартиру знімали у баби Раші на Подусівці) вирішив випхатися в гОрод за новинами. Звісно, заходжу у Рух, а там - як у вулику: всі тварі по парі. Себто від кожної партії і громадської організації є представники. Я ще пожартував про бєздєльників (день 19 серпня 1991 року був робочим), а мені кажуть: переворот! Я не повірив і посміявся...
Та сів послухати. Чую - всерйоз обговорюють і про якесь ГКЧП всі кажуть. Коли ж до мене дійшло і заодно дійшла черга щось казати, я й ляпнув: "Вітаю ГКЧП!". Тут Василь Литвин, колишній полковник по охороні концтаборів, а наразі - керівник ПДВУ (була така екзотична партія ), каже: "Вот вам і пєрвий прєдатєль!".
Але він мене не дослухав і я продовжив:" Досі ситуація загрузла, ні туди, ні сюди, а тепер нарешті всім все стало ясним і завдяки ГКЧП Союз швидше розвалиться".
Запропонували послати телеграму у Москву. Я -проти. Кажу, мовляв, нашо вам та Москва, вона й читать не буде - давайте напишемо в Київ. Тут я й запропонував текст телеграми, яку й відправили Президії Верховної Ради УРСР: "Протестуємо проти московського двірцевого перевороту. Такий Союз нам не потрібен. Вимагаємо негайного виходу України зі складу Союзу РСР".
Текст погодили, а хто ж підпише? Логічно, щоб усі. Але тоді телеграми від організацій приймали виключно з печаткою. А в більшості організацій печаток не було, а дехто печатку своєї партії закопав уже в саду чи відвіз у Коростень...
Таким чином телеграму ми підписали удвох із Валерієм Сараною - від Народного Руху і Товариства української мови імені Т.Шевченка.
Як не дивно, телеграма збереглася (дякую С.Соломасі, що її знайшов). Ось вона.
Василь ЧЕПУРНИЙ
| Читайте також |
| Коментарі (0) |