Легендарний похід "Дзвін- 90": 35 років потому
На Українському Радіо Чернігів згадали 35-річчя походу «Дзвін-90» — однієї з перших масових акцій за незалежність України.
Учасники тих подій — Василь Чепурний, Лариса Куровська та Сергій Черняков.
Організований Товариством української мови та Народним Рухом, похід мав на меті пробудити національну свідомість.
Активісти несли заборонені тоді синьо-жовті прапори та текст гімну «Ще не вмерла Україна».
"Батурин на той час був заштатним селищем... Про Мазепу мало хто знав, бо це було заборонено", — згадав Василь Чепурний. Він зазначив, що саме похід поклав початок відродженню гетьманської столиці.
Лариса Куровська розповіла, як пісня стала інструментом боротьби. Вона пригадала, як у селах люди, слухаючи їхні виступи, згадували, що їхні вчителі співали «Ще не вмерла Україна» ще у 20-х роках.
"Коли ми приїхали в Батурин, Палац Розумовського був зруйнований, вікна вибиті, двері... Зараз це один з головних об'єктів. Це був такий порив", — поділився враженнями Сергій Черняков, додавши, що Батурин і Крути є символами державності, і саме тоді було закладено їхнє відродження.
Письменник Андрій Кокотюха зазначив, що «Дзвін-90» допоміг йому сформувати світогляд і усвідомити свою ідентичність: «Світогляд був не сформований, але він був. А тоді, за ці 2,5 дні, він просто сформувався під впливом зовнішніх обставин».
За словами Володимира Ступака, координатора походу, ця подія зробила тисячі чернігівців свідомими українцями та наблизила незалежність, попри спротив та провокації комуністичної влади.
Андрій СОКОЛОВ
Учасники тих подій — Василь Чепурний, Лариса Куровська та Сергій Черняков.
Організований Товариством української мови та Народним Рухом, похід мав на меті пробудити національну свідомість.
Активісти несли заборонені тоді синьо-жовті прапори та текст гімну «Ще не вмерла Україна».
"Батурин на той час був заштатним селищем... Про Мазепу мало хто знав, бо це було заборонено", — згадав Василь Чепурний. Він зазначив, що саме похід поклав початок відродженню гетьманської столиці.
Лариса Куровська розповіла, як пісня стала інструментом боротьби. Вона пригадала, як у селах люди, слухаючи їхні виступи, згадували, що їхні вчителі співали «Ще не вмерла Україна» ще у 20-х роках.
"Коли ми приїхали в Батурин, Палац Розумовського був зруйнований, вікна вибиті, двері... Зараз це один з головних об'єктів. Це був такий порив", — поділився враженнями Сергій Черняков, додавши, що Батурин і Крути є символами державності, і саме тоді було закладено їхнє відродження.
Письменник Андрій Кокотюха зазначив, що «Дзвін-90» допоміг йому сформувати світогляд і усвідомити свою ідентичність: «Світогляд був не сформований, але він був. А тоді, за ці 2,5 дні, він просто сформувався під впливом зовнішніх обставин».
За словами Володимира Ступака, координатора походу, ця подія зробила тисячі чернігівців свідомими українцями та наблизила незалежність, попри спротив та провокації комуністичної влади.
Андрій СОКОЛОВ
| Читайте також |
| Коментарі (0) |