Світло Єлиці
— 1000 року великий князь Святослав Ярославович, повертаючись у Чернігів, побачив заграву і подумав, що недруги захопили місто. Але, під’їхавши ближче, побачив заграву над Болдиними горами. Як описує Іоаникій Галятовський у своїй «Скарбниці», променями ясними, як сонцем, сяяла ікона на ялині (ялиці). Князь Святослав вирішив закласти тут монастир.
Якщо придивитися до Успенського храму Єлецького монастиря, то він нагадує Успенський храм Києво-Печерської Лаври, але у зменшеному вигляді. Адже саме Святослав, ставши київським князем, будував Успенський собор лаври.
Чернігівський Єлецький монастир був центром православ’я всієї Лівобережної України і сіверських земель Брянщини та Курщини. У Єлецькому монастирі починав духовний ріст князь Микола Святоша, який зрікся земної влади. Тут молилися Антоній Печерський – засновник руського чернецтва, Іоаникій Галятовський – просвітитель, історик, святий Феодосій тут мав єпископську кафедру. Зі Свенського монастиря (Брянськ) прийшов у Єлецький монастир святий Іоан Максимович – просвітитель всієї Російської імперії, що прославився у Ростові, а в нас був архімандритом Єлецького монастиря.
Тут поховані полководці Леонтій Полуботок і Яків Лизогуб. Вся земля Єлиці наповнена потом, кістками і трудами наших славних предків.
Тож щиро вітаю всіх православних зі славним ювілеєм перлини Руси-України!
Читайте також |
Коментарі (0) |