"Сучасна жінка хоче вивищуватися над світом" -- Олександр Забарний
Зустрівши цього чоловіка вперше, обов’язково звернеш увагу на його стильний, підібраний зі смаком одяг, а поспілкувавшись, відкриєш лірика і прагматика, людину ерудовану, відкриту і творчу. Таким є Олександр Забарний, декан філологічного факультету Ніжинського державного університету імені Гоголя, депутат обласної ради, викладач, поет, прозаїк, публіцист. На факультеті, де навчаються і викладають переважно жінки, він менеджер і натхненник. Завжди намагається зрозуміти проблеми студентів, завжди звертає увагу на творчих та обдарованих вихованців факультету і шукає можливості підтримати їх починання.
У розмові з кореспондентом «Сіверщини» він розповів про своє життя.
«Сучасна жінка втратила вірність»
- Як сталося, що ви вирішили пов’язати свою долю з такою «жіночою» справою – філологією? Мені особисто не подобається такий гендерний стереотип, але практика показує, що обирають філологію в основному жінки…
- Щоб я став філологом дуже хотів мій батько, тому що філологом були мій дід і прадід. Мій батько історик. Я, виходить, вже четверте покоління вчителів. Але я не хотів бути педагогом. Навчався у прилуцькій середній школі №4. Після закінчення хотів стати військовим журналістом. Поступав до Львівського військово-політичного училища на факультет журналістики, але мене успішно завалили на творчому конкурсі. Я вирішив поступати на наступний рік. Але оскільки з мого класу 7 чоловік подало документи до Ніжинського педагогічного інституту, то я теж приїхав сюди. Відтак почав навчатися. У цьому вузі я попав у руки до дуже хороших викладачів, які змінили мій світогляд, зуміли ввести мене в світ літератури.
Те, що факультет жіночий, мене не турбує, бо за стільки років роботи з жінками я навчився їх розуміти, любити і передбачати всі їхні бажання. І тому я доволі спокійно себе відчуваю перед курсом, де є 100 дівчат і 5 хлопців. Зрештою, у наше 21 століття, коли жінка виходить на провідні, більш активні позиції, це навіть цікаво. Навіть той факт, що із 52 викладачів факультету є лише шість чоловіків, а всі інші – жінки, говорить про те, що і наука сьогодні великою мірою жіноча.
Філологія – це тема окремої великої розмови, це любов. Якщо філософія змушує замислюватись над життям, і є першою наукою, то філологія є другою наукою. Вона вчить, як ті думи викласти на папері.
- Ці знання «жіночої психології» допомагають вам у творчості? Наприклад, у ваших новелах проглядається інтерес до теми стосунків між чоловіком і жінкою.
- На співіснуванні чоловіка і жінки, на конфлікті між ними побудований весь світ. Починаючи від першого біблійського сюжету про Адама і Єву. Сучасна жінка надзвичайно розкута, фінансово незалежна, політично свідома. Вона дійсно прагне самостійності. Але здобувши все це, сучасна жінка багато що втратила. Вона втратила те почуття вірності, яке було одвічно закладене в генетичний код нашої нації. Я не маю на увазі, що повинно бути так, як це було з нашими бабусями, коли минуло 10, 15 років, як скінчилась війна, а вони продовжували чекати своїх чоловіків з фронту, зберігаючи до них любов. Але щирість і відданість сім’ї у жінок повинна бути присутня. У сучасній жінці ми втратили берегиню домашнього вогнища (в кращому розумінні). Я не заганяю жінку на кухню. Але саме навколо жінки будується сім’я. Чоловік же завжди був воїном, мисливцем, його кудись щось кликало…
Ви помітили, скільки багато в сучасній літературі самотніх людей? Я ще раз кажу: сучасна жінка не стала гіршою. Вона стала іншою. І мені цікаво це спостерігати на наших студентках. До речі, я ще й член журі конкурсу «Міс університет» протягом багатьох років. Тому я можу судити не тільки про якісь моральні якості жінок, а й про чисто фізичні якості. Сучасна жінка зросла. Мало того, що акселерація дала додаткові сантиметри в зрості, вона ще стала на неймовірні шпильки. Прагнення жінки бути над світом відчувається.
Вікторія ГАВРИК.
Друкується сокрочено. Повний текст у газеті "Сіверщина" за 5 січня
| Читайте також |
| Коментарі (0) |