Страусині яйця - від фермера, а куліш - від мера.
На Трійцю, у неділю, Мена вже дванадцятий рік організовує Троїцький ярмарок. Бажаючих взяти в ньому участь не бракувало. Крім підприємців та народних умільців з Мени, сусідніх районів та обласного центру, торгувати з»їхались гості з усієї України. На час ярмарку було перекрито рух у центрі Мени, а транспорт по трасі Чернігів – Новгород-Сіверський пропускали в об»їзд по менших вулицях. Не бракувало на ярмарку найрізноманітнішого краму: від посуду й одягу до будматеріалів. Але мене більше цікавили вироби народних умільців: людей творчих, на які так багата Україна і яких так мало цінують і шанують у нашій державі.
Ось молода дівчина виставила гарні малюнки олійними фарбами по дереву. Це твори її батька, художника з Вороніжа Шосткинського району Сумської області Василя Рубаника. Техніка малюнка досить складна, є певні елементи скульптури, тож художник по кілька разів накладає фарби аби зобразити фактуру одягу, портрета, тощо. До речі, дочка теж малює.
А ось привернув до себе увагу дуже гарний посуд із глини. Такий може стати окрасою будь-якого святкового столу. І тут господарі чистою українською мовою пояснюють, що вони приїхали із Слов»янська Донецької області. А їхнє приватне підприємство майструє посуд із білої глини. Кажуть, що це єдине таке родовище в Україні. Добре, що з Донбасу надходять не лише кадри у владні коридори, а й корисні вироби.
Майстер лозоплетіння з Тячева (Закарпаття) Віктор Чичкан привіз різноманітні вироби: від комодів і тумбочок до добротних крісел-качалок: «Вся наша сім»я займається цією справою, – говорить майстер. - Заготовляємо вербу на берегах річок (на Закарпатті нашу лозу вербою звуть.- Авт.), готуємо до плетіння. Спеціально цій професії ніде не вчився, все опановував самотужки. Ціни на свої вироби виставляємо невисокі, бо розуміємо, що в людей із грошима сутужно. Але ж і нам треба за щось жити».
Не можу відірвати очей від красивого гобелена, витканого на домашньому верстаті з нанесеним об»ємним вибитим малюнком. Це зробила майстриня з Косове (на Закарпатті) Аня Лакомська. На ярмарку її різноманітні вироби демонструє чоловік.
Втім, і серед менян є майстри, які можуть дати фору гостям. Керівник гуртка станції дитячої та юнацької творчості Тетяна Костюк продемонструвала цілу виставку своїх картин (невеликого формату), написаних олійними фарбами, а ще картинок, виготовлених з використанням морських черепашок та інших природних матеріалів, а також різних сувенірів, шкатулок. Знаходить застосування і пустим порожнім пляшкам сплюснутих форм – розмальовує їх. Тетяна Геннадіївна малює природу рідного краю, вчить своєму захопленню дітей.
Приємно вразила велика виставка ікон та картин – інкрустація соломкою – Миколи Миколайовича Дорошенка з Чернігова. Працює він психологом в обласному Управлінні Державної Служби Охорони, але Мена йому не чужа. Адже його батько - з Величківки. З технікою виконання таких робіт ознайомився ще в шкільні роки, але почав займатися серйозно улюбленою справою років 5 тому. «Займаюся виготовленням картин та ікон не для продажу, бо їх собівартість висока, а для душі. Якби метою був заробіток, то робив би щось значно простіше, за якимось шаблоном».
Щороку беруть участь у ярмарку представники виправних установ, а їх на території району - дві. Відчувається, що колишні представники силових структур, а нині засуджені – люди творчі. І приносять суспільству певну користь. Виправна колонія, що в смт Макошине, виставила різноманітні вироби, в основному це різьба по дереву: виготовляють шкатулки, підсвічники, ікони та ін.
Щороку Троїцький ярмарок розростається: займає центральну площу міста, частину центральної вулиці ім.Леніна та вулиці ім.Шевченка. А в парку, в центрі Мени, під кронами дерев представляли свої здобутки нечисленні сільгосппідприємства та більшість територіальних громад району. Втім, чогось нового і особливо цікавого помітити не вдалося: щороку одне й те ж. Ті ж вишивки, вітання, пісні та запрошення до чарки з варениками, млинцями й шкварками. Можливо настав час уже якось урізноманітнити програму ярмарку, бо частина менян (ті, що не люблять випити) вже на нього не ходить, посилаючись на те, що там немає нічого нового.
А от голова фермерського господарства Олексій Бутенко з Дягови, з гумором підійшов до справи: частував гостей не лише чаркою, а й молоком, яєчнею з салом. А ще привіз на ярмарок живих індиків та яйця страусів, яких утримує в себе в господарстві. Погодьтеся, що далеко не кожний в своєму житті бачив яйця страуса не на картинці.
Щороку в ярмарку бере участь ансамбль гармоністів з Ленінівки. А на сцені в парку, зазвичай проходить кількагодинний концерт учасників художньої самодіяльності, або й запрошених артистів. В цей же час майже кожна громада в палатках-куренях дає свій невеличкий концерт, нагадуючи, що не забули українську пісню. От тільки співати на ярмарку, то невдячна справа, бо слухати артистів майже нікому: основна маса менян та гостей зайнята придбанням товарів та сувенірів, шашликами та чаркою. А в кого немає на це грошей, той задовольняється запахом диму від шашликів. Бо представники громади зазвичай пригощають високе начальство, поважних гостей та самих себе.
Там же, в парку, вивісили великий транспарант з написом: «Куліш від мера». Що то воно таке, дізнався з розповідей менян, яким той куліш дістався, хоч було аж два великі казани. А дехто з них, були ощасливлені ще й « меровими стограмами».
Щодо продуктової торгівлі, то її можна назвати слабенькою. Та й випічкою похвалитися торгівля не може. Чомусь Мена не хоче, чи не вміє випікати смачні пиріжки з різноманітною начинкою, як це робиться, приміром, в Ніжині. Невже немає підприємливих людей, які б зайняли цю нішу?
Загалом ярмарок – це напівбазар --напівмасова пиятика, яка іноді завершується бійками.
Зате меняни нарешті дочекалися, що місто перед святом причепурилося: попідміталися дороги (за активної допомоги держслужбовців), скосилися бур»яни, повивозилося сміття, побілилися бордюри. Можливо міську владу стимулював до активізації благоустрою і приїзд гостей з Менського відділення Чернігівського Земляцтва в Києві. А це ж майстри художнього слова, на уродженців Менщини яких багата столиця. Ще вірша якогось гумористично-сатиричного складуть та прославлять на всю Україну. Та й начальства обласного чекали. Його представив заступник голови облради Валентин Мельничук. А ще на ярмарку був народний депутат України Олег Ляшко.
Валерій МАГУЛА.
| Читайте також |
| Коментарі (1) |
|
| |
0
