СРСР і шорти

Давно збирався розповісти про шорти, як символ ...свободи. Ще й син, народжений уже в незалежній Україні, дивувався: "Що особливого в шортах? До чого тут свобода?"

Ге, бо не жив ти, слава Богу, в СРСР! Там не те, що шорти, але штани - кльош уже сприймалися як виклик совєтській системі. І розглядали їх власників на всяких "товаріщеських" зборах. Адже, як там припечатували, "сєводня слушаєш ти рок, а завтра Родіну прадаш!"... Які могли бути шорти?!

Пригадую, як у "Комсомольському гарті" журналістка отримала від КДБ завдання написати розгромну статтю про одного хлопця, який слухав зарубіжну музику. І написала. Навіть не зустрічаючись з ним... А ви кажете - шорти!

Оцей виточений парубок - як противага есересеру. Забитому, затюканому, куфаєчному ("Спасіба Сталіну - грузіну, шо одів народ в резину, і спасіба Малєнкову, що розрішив держать корову"). Який пускав ракети в космос (от тільки - нафіга?), який годував усякі куби з анголами, який грозився показать "кузькіну мать" Америці, а його люди ходили в кирзаках, куфайках і в моїй Авдіївці хліб завозили через день та давали не більше двох буханок у руки. Пригадую своїх якихось далеких родичок, що їх у селі жартома називали "царицями" - вони їли хліб тільки черствий: "Воно, коли черствий - так раз укусив і вже повен рот!". А мій батько тільки з получки купував шоколадне масло, якщо воно було у сільмазі, а вже гречку взагалі купити було неможливо. Мати ж, щоб купити нам з братом джемпери, з тіткою Анютою їздила аж у Вітебськ...

Зараз згадують 100- ліття СРСР, як добре, що він запався! Я там був - знаю, що то за мерзота. І коли питають за що ви боролися, рушачи Союз, то не вдаючись до високих дефініцій про свободу, незалежність, волю, гідність, скажу просто: хай живуть шорти!

Василь ЧЕПУРНИЙ