Соплі- воплі про сніг

Два дні багато розмов з соплями-воплями про засніженість міст. Мовляв, не піднятись автам на тому чи іншому узвозі, або- не проїхати вулицею... На жаль, я так і не знайшов впродовж безпредметної дискусії жодного голосу про закидані снігом села, про дітей, що сидять на печі замість перебувати у теплих класах так званих опорних шкіл, куди не доїхали автобуси, про відсутність хліба у їхніх холодних крамницях....А це правда.

Яка нікому не потрібна, за виключенням окремих ситуацій, де ще зберігалися вогнища цивілізації і де відчувається пульс від серця місцевої влади.

Сьогодні торував сніговою лопатою 250 метрову дорогу від маминої оселі до такої ж закиданої снігом центральної дороги Новгород-Сіверський- Блистова і думав, що є на цім світі у ці дні одна людина, яка по-справжньому заробила гарного могорича. Таким є пан керівник Українського гідрометцентру Кульбіда. За останні роки він вперше вгадав висоту сніжного покриву!

Так і сталось, "як льоду" лягло пухнастого на моїй вулиці до 50 см! Тож, пляшку на стіл! Синоптики з арифметикою щодо шару снігу на Чернігово- -Сіверщині не помилилися. Амінь.

Борис ДОМОЦЬКИЙ